АФІЛІАЦІЯ

АФІЛІАЦІЯ (англ. to аffiliate < лат. affigere — приєднувати) — емоційний зв’язок людини з іншими людьми, який характеризується взаємним сприйняттям і прихильністю. У європейських мовах слово «А.» етимологічно походить від лат. аd — як + fillis — син., тобто буквально означає прийняття як сина, усиновлення. У цьому значенні термін вживається в різних галузях. Напр. в економічних науках під А. розуміють поглинання великою компанією більш дрібної, тобто прийняття останньої материнською структурою як дочірньої (чи синівської). У сучасній вітчизняній психології А. визначають як потребу людини у встановленні, збереженні та зміцненні добрих стосунків з іншими людьми. Особа, яка має високий рівень сформованості відповідної потреби, не лише постійно прагне спілкуватися з іншими людьми, а й відчуває від цього емоційне задоволення, вона бачить саме в людських стосунках один із головних сенсів життя. Блокування цієї потреби викликає почуття самотності, відчуженості, породжує фрустрацію. Навпаки, наявність тісних, довірливих особистісних взаємин не тільки викликає щиросердне задоволення, але й у цілому підвищує життєздатність індивідів і груп. Не дивно, що люди витрачають багато сил і енергії заради встановлення і підтримки таких стосунків і страждають, коли вони змушені їх розривати.

Незважаючи на те що потреба сприйняття притаманна людині споконвічно, способи її вираження формуються по-різному залежно від специфіки спілкування з батьками та однолітками в дитинстві й залежать від стилю виховання. Досвід спілкування з іншими людьми, що накопичується протягом життя, веде до узагальнених очікувань знайти в них джерело заохочення чи покарання. Якщо домінують очікування першого роду, то людина буде тягтися до інших людей і шукати в них товаришів, буде схильна довіряти їм і високо їх цінувати. Якщо ж домінують протилежні сподівання, то людина найімовірніше почне уникати інших людей, ставитися до них з підозрою і низько їх оцінювати. Особа, досвід якої має змішаний характер і для якої характерні високі очікування того чи іншого роду, буде знаходитися у сфері міжособистісних відносин у стані практично постійного внутрішнього конфлікту. А людина, у якої обидва види очікувань низькі, буде виявляти в ситуаціях міжособистісного спілкування байдужість і незацікавленість. Ці тенденції необхідно враховувати працівнику ФП, щоб зрозуміти потреби відвідувачів аптек.

Степанов С. Популярная психологическая энциклопедия. — М., 2003.


Інші статті автора