АПРОТИНІН

АПРОТИНІН (Aprotininum), поліпептид, який містить 59 амінокислот.

АФІ природного походження. Майже білий гігроскопічний порошок, розчинний у воді та ізотонічних розчинах, практично нерозчинний в органічних розчинниках. УФ-спектр: λmax=277 нм (A1m.ai=0,80). Зберігають у добре закупореній тарі у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за властивостями гальмувати активність трипсину; методом ТШХ. Кількісно визначають потенціометрично.

Фармакологічна група. B02A B01 — інгібітори протеїназ.

Фармакологічні ефекти. Інгібує протеолітичні ферменти: калікреїн, кініногенази, плазмін, трипсин, хімотрипсин. При панкреатиті інактивує агресивні ферменти підшлункової залози, що потрапили у кровообіг, отже, чинить протишокову дію. Блокує активатор профібринолізину, тим самим перешкоджає утворенню фібринолізину, який бере участь у руйнуванні тромба. Це сприяє збереженню фібринної основи тромба і зупинці кровотечі, особливо при підвищенні активності системи фібринолізу та дефіциті білків системи зсідання крові. Виявляє також протиалергічну активність.

Застосування. При панкреатиті (гострому, загостренні хронічного, для профілактики післяопераційного) та панкреонекрозі, з метою профілактики ферментного аутолізу підшлункової залози при оперативних втручаннях; гіперфібринолітичних кровотечах (що виникають внаслідок травм, операцій; до, впродовж та після пологів, при виразковій хворобі шлунка, як ускладнення тромболітичної терапії), при операціях на відкритому серці з застосуванням апарату штучного кровообігу, для лікування та профілактики різних форм шоку (див. Антигемофільні препарати).

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; 2001; Машковский М.Д. Лекарственные препараты. — М., 2000. — Т. 2; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Штрыголь С.Ю., Гришина Т.Р. Фармакология с клинической фармакологией. — Иваново, 2002; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed, A, 2001.


Інші статті автора