АНДРОНАТІ Сергій Андрійович (19.09.1940, Одеса) — доктор хімічних наук (1976), професор (1984), академік НАН України (1988), член Президії НАН України — голова Південного наукового центру НАН і МОН України, завідувач відділу медичної хімії та директор Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України (з 1984).
Закінчив хімічний факультет Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (1964) та аспірантуру (1970).
Працював: викладач, заступник декана хімічного факультету Одеського державного університету (1968–1972); старший науковий співробітник, завідувач відділу, заступник директора з наукової роботи (1972–1984), директор (з 1984) ФХІ ім. О.В. Богатського НАН України, водночас (з 1998) — завідувач кафедри фармацевтичної хімії Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова і науковий керівник Хіміко-фармацевтичного навчально-науково-виробничого комплексу НАН і МОН України. Народний депутат СРСР (1989–1991). Член правління Українського хімічного товариства ім. Д.І. Менделєєва і Міжнародного товариства з гетероциклічної хімії, член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, наукових рад відділення хімії НАН України з проблем «Органічна хімія», «Хімічна екологія», Української федерації вчених. Голова Координаційної ради відділення хімії НАН України з проблеми «Наукові основи створення лікарських препаратів». Член редакційних колегій низки провідних фахових журналів.
Напрями наукових досліджень: біоорганічна хімія (проблеми створення теоретичних основ спрямованого синтезу психофармакологічних, антигіпоксичних, серцево-судинних, антитромботичних, противірусних і імуномодулюючих БАР).
Наукові здобутки: зробив суттєвий вклад у розробку оригінальних методів синтезу різноманітних біологічно активних гетероциклічних і карбоциклічних сполук, біорегуляторних пептидів, псевдопептидів та пептидоміметиків; вивчив хімічні властивості отриманих сполук, їх фізіологічну активність, біотрансформацію в організмі тварин, молекулярні механізми дії; створив теоретичні основи спрямованого синтезу низки психофармакологічних, антигіпоксичних, серцево-судинних, антитромботичних, противірусних та інтерфероніндукуючих препаратів. Співавтор високоефективних ЛП: першого вітчизняного анксіолітичного, снодійного і протисудомного препарату Феназепам, анксіолітичного препарату денної дії Гідазепам, першого орального індуктора інтерферону і противірусного препарату Аміксин. Організовано промислове виробництво зазначених препаратів в Україні, використання їх у медицині, експорт у країни СНД. Уперше у НАН України здійснено повний цикл створення готових ЛП у формі таблеток з урахуванням вимог належної виробничої практики Європейського Союзу. Автор 5 монографій, понад 520 наукових статей, 120 патентів і авторських свідоцтв на винаходи. Підготував 3 докторів наук та 31 кандидата наук.
Нагороди: заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990), лауреат Державної премії СРСР (1980) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1991), Премії президентів академій наук України, Білорусі і Молдови (1998); почесний член АН Молдови; почесний професор Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова МОН України (2010). Нагороджений орденами «Знак пошани» (1981), «Дружби народів» (1986), «За заслуги» ІІІ ступеня (2002); Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2002), Відзнакою НАН України «За наукові досягнення» (2007) та іншими відзнаками.
Основні праці: Современное состояние химии 1,4-бенздиазепинов // Успехи химии. — 1970. — Вып. 12 (співавт.); Транквилизаторы. 1,4-бенздиазепины и родственные структуры. — К., 1980 (співавт.); Феназепам. — К., 1982 (співавт.); Механизмы действия анксиолитических, противосудорожных и снотворных средств. — К., 1985 (співавт.); Гидазепам. — К., 1992 (співавт.); Успехи и перспективы в создании антиагрегационных средств // ХФЖ. — 1997. — № 3 (співавт.); Медицинская химия: Структура, свойства, молекулярные механизмы действия биологически активных веществ: Учебное пособие. — Одесса, 2006; Structure and Properties of Benzodiasepine Derivatives and their Cyclic Homologues // Sov. Med. Rev. G. Neuropharm. UK. — 1990. — Vol. 1 (співавт.); Some New Data on Structure, Properties and Mechanism of Action of 1, 2-Dihydro-3H-1, 4-Benzodiazepin-2-ones // Heterocycles in Bioorganic Chemistry. Sweden. — 1991 (співавт.); Inclusion Compounds of Psychotropic Agents and Cyclodextrins // Phenomena and Molecular Rec. in Chem. — 1996. — Vol. 24; Peptidomimetics — Antagonists of the Fibrinogen Receptors: Molecular Design, Structures, Properties and Therapeutic Applications // Current Medicinal Chemistry. — 2004. — Vol. 11, № 9 (співавт.); Derivatives of 1,2,3,4-tetrahydroisoquinolone-7-carboxylic acid as novel fibrinogen receptor agonists // Medicinal Chemistry. — 2009. — Vol. 5, № 2 (співавт.); Наумовец А.Г., Андронати С.А., Барьяхтар В.Г. и др. (2013) Наноразмерные системы: строение, свойства, технологии (НАНСИЕ, 2013). Тезисы IV Междунар. науч. конф. Киев: 578 (співавт.).
Андронаті Сергій Андрійович: Бібліогр. покажч. — Одеса, 1998; Андронати Сергей Андреевич // Украинская Советская Энциклопедия. — К., 1985; Вчені вузів Одеси: Біобібліографічний довідник. Вип. 2; Енциклопедія Сучасної України. — К., 2001. — Т. 1; Природничі науки. 1946–2000 рр. — Одеса, 2002; Професори О(Н)У. — Одеса, 2000; Развитие органической химии на Украине. — К., 1979; Розвиток органічної хімії на Україні за роки Радянської влади // Укр. хім. журн. — 1977. — Т. 43. — № 11; Физико-химический институт имени А.В. Богатского НАН Украины. Страницы истории. — Одесса, 2007; Хто є хто в Україні. — К., 1997; 60-річчя академіка НАН України С.А. Андронаті // Вісник НАН України. — 2000. — № 9.