АБЕРAЦІЯ (лат. аberratio — відхилення) — у широкому розумінні відхилення від норми, типового образу будови або функції. У морфології та фізіології термін А. звичайно вживають для позначення індивідуальних відхилень від норми; іноді як синонім девіації. У систематиці деяких груп тварин (головним чином метеликів, жуків і риб) цей термін застосовують у таксономічних цілях на основі виділення незначних, випадкових відхилень у забарвленні, малюнку і структурі покривів. У генетиці застосовують поняття «хромосомні А.», тобто зміни лінійної структури хромосом, викликані їх розривом із перерозподілом, втратою або частковим подвоєнням генетичного матеріалу (див. Мутації). Захворювання, викликані подібними порушеннями, іноді визначають як хромосомні хвороби.
БМЭ. — М., 1975. — Т. 1; Жегунов Г.Ф., Боянович Ю.В., Жегунова Г.П. Цитогенетические основы жизнедеятельности. — Х., 2002; Здоровье матери и ребенка / Под ред. Е.М. Лукьяновой. — К., 1993; Словарь физиологических терминов / Под ред. акад. О.Г. Газенко. — М., 1987.