ЕСТЕРИ СОРБІТАНУ

ЕСТЕРИ СОРБІТАНУ (спани). Європейська Фармакопея (ЄФ) 2005 наводить такі назви: Sorbitani lauras, Sorbitani oleas, Sorbitani palmitas, Sorbitani sesquioleas, Sorbitani trioleas. Такі ж назви є у Британській Фармакопеї та Фармакопеї США 23. Їх хімічні назви наведені й у CAS-реєстрі під відповідними номерами (табл. 1).

Табл. 1. Хімічні назви естерів сорбітану та їх різновидів у CAS-реєстрі

Фармакопейна назва Хімічна назва Номер у CAS-реєстрі
Sorbitan diisostearate Sorbitan diisooctadecanoate 68238-87-9
Sorbitan dioleate (Z,Z)-Sorbitan di-9-octadecanoate 29116-98-1
Sorbitan monolgurate Sorbitan monododecanoate 138-39-2
Sorbitan monoisostearate Sorbitan monoisooctadecanoate 71902-01-7
Sorbitan monooleate (Z)-Sorbitan mono-9-octadecenoate 1338-43-8
Sorbitan monopalmitate Sorbitan monohexadecanoate 26266-57-9
Sorbitan monostearate Sorbitan mono-octadecanoate 1338-41-6
Sorbitan sesquiisostearate Sorbitan sesquiisooctadecanoate 71812-38-9
Sorbitan sesquioleate (Z)-Sorbitan sesqui-9-octadecenoate 8007-43-0
Sorbitan sesquistearate Sorbitan sesqui-octadecanoate 51938-44-4
Sorbitan triisostearate Sorbitan triisooctadecanoate 54392-27-7
Sorbitan trioleate (Z,Z,Z)-Sorbitan tri-9-octadecenoate 26266-58-0
Sorbitan tristearate Sorbitan tri-octadecanoate 26658-19-5

Примітка: CAS — Chemical Abstract Services Registry.

Е.с. мають цілу низку синонімів, із них найбільш відомі в літературі під назвами «алацель» та «спан» (табл. 2).

Табл. 2. Синоніми найбільш відомих естерів сорбітану

Фармакопейна
назва
Синоніми
Сорбітанмоноізостеарат Arlacel 987, Crill 6, Sorbitan isostearat та ін.
Сорбітанмонолаурат*) Arlacel 20, Span 20, Sorbitan laurate та ін.
Сорбітанмоноолеат*) Arlacel 80, Span 80, Sorbitan oleat та ін.
Сорбітанмонопальмітат*) Arlacel 40, Span 40, Sorbitan palmitate та ін.
Сорбітанмоностеарат*) Arlacel 60, Span 60, Sorbitan stearate та ін.
Сорбітансесквіізостеарат Protachem SQI
Сорбітансесквіолеат*) Arlacel С, Arlacel 83, Crill 43, Liposorb SQO та ін.
Сорбітантрилаурат Span 25
Сорбітантриолеат*) Arlacel 85, Span 85, Crill 45 та ін.
Сорбітантристеарат Span 65, Span 65К, Crill 35, Crill 41 та ін.

Примітка: *)Допоміжні речовини, дозволені для виробництва ліків в Україні.

У табл. 3 наведені емпіричні формули та мол. м. найбільш відомих комерційних Е.с.

Табл. 3. Емпіричні формули та мол. м. різновидів Е.с.

Фармакопейна назва Емпірична формула Мол. м.
Сорбітандіізостеарат С42Н80О7 697
Сорбітандіолеат С42Н76О7 693
Сорбітанмоноізостеарат С24Н46О6 431
Сорбітанмонолаурат С18Н34О6 346
Сорбітанмоноолеат С24Н44О6 429
Сорбітанмонопальмітат С22Н42О6 403
Сорбітанмоностеарат С24Н46О6 431
Сорбітансесквіізостеарат С33Н63О6,5 564
Сорбітансесквіолеат С33Н60О6,5 561
Сорбітансесквістеарат С33Н63О6,5 564
Сорбітантриізостеарат С60Н114О8 964
Сорбітантриолеат С60Н108О8 958
Сорбітантристеарат С60Н114О8 964

Sorbitani oleas.ai
R1 = R2 = OH, R3 = R (див. нижче) сорбітану моноестери
R1 = OH, R2 = R3 = R сорбітану діестери
R1 = R2 = R3 = R сорбітану триестери,
де R = (С17Н35)СОО ізостеарат
11Н23)СОО лаурат
17Н33)СОО олеат
15Н31)СОО пальмітат
17Н35)СОО стеарат

Сесквіестери є еквімолярними сумішами моноестерів і діестерів.

Е.с. одержують шляхом дегідратації сорбіту, а отриманий гекситан(1,4-сорбітан) етерифікують з відповідною жирною кислотою. Е.с. — це тверді або колоїдні в’язкі рідини, зазвичай певного забарвлення. Моноестери сорбітану — це серія сумішей певних естерів сорбіту і його моно- та діальдегідів з жирними кислотами. Діестери сорбітану — серія сумішей етерів сорбіту та його моноангідриду з жирними кислотами. Зовнішній вигляд окремих Е.с. та їх властивості наведені в табл. 4. Е.с. зазвичай розчинні або диспергуються в оліях; вони також розчинні в більшості органічних розчинників. Із сильними кислотами та лугами утворюють мильну консистенцію (мило).

Табл. 4. Типова характеристика деяких естерів сорбітану

Фармакопейна назва Кислотне число Гідроксидне число Йодне число Пероксидне число (ЄФ) Число омилення T пл, оС Щільність, г/см3 Величина ГЛБ Поверхневий натяг 1% водного розчину, мН/мл В’язкість при 25оС, мПа · с Вміст води за ЄФ, % Зовнішній вигляд
Сорбітанмонолаурат ≤7 159–167 ≤7 ≤5,0 159–169 1,01 8,6 28 3900–4900 ≤1,5 Жовта в’язка рідина
Сорбітанмоноолеат ≤8 193–209 ≤10,0 149–160 1,01 4,3 30 970–1080 ≤1,5 Жовта в’язка рідина
Сорбітанмонопальмітат 3–7 270–303 ≤1 ≤5,0 142–152 43–48 1,00 6,7 36 тв. ≤1,5 Твердий крем
Сорбітанмоностеарат 5–10 235–260 ≤1 ≤5,0 147–157 53–57 4,7 46 тв. ≤1,5 Твердий крем
Сорбітансесквіолеат 8,5–13 188–210 ≤10,0 149–160 1,00 3,7 1500 ≤1,5 Бурштинова в’язка рідина
Сорбітантриолеат 10–14 55–70 ≤10,0 170–190 0,95 1,8 32 200–250 ≤1,5 Бурштинова в’язка рідина
Сорбітантристеарат ≤7 60–80 172–185 2,1 48 тв. ≤1,5 Тверда речовина кремово-жовтого кольору
Сорбітанмоноізостеарат ≤8 220–250 143–153 4,7 ≤1,5 Жовта в’язка рідина

Е.с. широко використовуються у виробництві фармацевтичних препаратів, косметиці та харчових продуктів як неіонні ПАР (емульгатори, солюбілізатори, зволожувачі).

У фармації головним чином використовуються як емульгатори при виготовленні емульсій і мазей для місцевого застосування. У разі їх використання без інших допоміжних речовин вони утворюють стабільні емульсійні системи типу в/о і мікроемульсії, а в сполученні з різними кількостями полісорбату — емульсії типу в/о або о/в або креми різної консистенції. Сорбітанмонолаурат, сорбітанмонопальмітат і сорбітантриолеат застосовуються в концентрації 0,01–0,05% в емульсіях для в/м введення (табл. 5).

Табл. 5. Використання естерів сорбітану

Застосування Концентрація, %
Емульгувальний агент:
без інших допоміжних речовин в емульсіях в/о 1–15
у сполученні з гідрофільними емульгаторами в емульсіях о/в 1–10
для підвищення водовмісних властивостей у мазях 1–10
Солюбілізувальний агент:
з важкорозчинними активними речовинами в ліпофільних основах 1–10
Зволожувальний агент:
з нерозчинними активними речовинами в ліпофільних системах 0,1–3,0

Е.с. нетоксичні, як правило, не викликають подразнення. Проте зареєстровані окремі випадки подразнення шкіри при місцевому використанні. При сильному нагріванні (до розкладання) виділяють їдкий дим і пару, які викликають подразнення слизової оболонки. ВООЗ встановила допустиму щоденну дозу для сорбітанмонопальмітату, сорбітанмоностеарату, сорбітантристеарату, сорбітанмонолаурату, сорбітанмоноолеату до 25 мг/кг маси тіла.

Зберігаються в герметично закритих контейнерах в прохолодному сухому місці.

Подібні до Е.с. властивості мають естери поліоксіетеленсорбітану і жирних кислот.

Austad J. Allergic contact dermatits to sorbitan monooleate (Span 80) // Contact. Dermatitis. — 1982. — № 8; Handbook of Pharmaceutical Excipiets / Edit by R.C. Rowe, P.J. Sheskey, S.C. Owen. — London-Chicago, 2006.


Інші статті автора