Яглиця (лат. Aegopodium L.) — рід багаторічних трав’янистих рослин родини селерових (Apiaceae) або зонтичних (Umbelliferae), що нараховує 7 видів, поширених в Європі та Азії, як занесені зустрічаються в Південній Америці.
У країнах СНД росте 5 видів, в Україні — Яглиця звичайна — Ae. podagraria L. (грец. aegos (родовий відмінок) — коза + podion — ніжка, оскільки форма верхньої частини листка нагадує слід кози; грец. podagra — ревматичний біль у ногах, капкан); рос. назва — сныть обыкновенная; нар. назви: дяглиця, снитка, снить, ягличка.
Яглиця звичайна — багаторічна трав’яниста кореневищна рослина. Стебло прямостояче, 50–100 см завв. з трохи розгалуженою верхівкою, порожнисте, борозенчасте, голе або коротко-шорсткоопушене. Нижні листки з довгими (20–40 см завд.) черешками широкотрикутні, пластинки 10–20 см завд. і дещо більші завш., двічі трійчасті, з видовжено-яйцеподібними гостропилчастими загостреними частинками на коротких черешках, верхні листки дрібніші, з короткорозширеними в піхви черешками, трійчасті з бічними двороздільними, рідше — цілими листочками, зверху і зісподу голі, опушені лише по жилках. Квітки правильні, двостатеві, зібрані у складні зонтики, верхівковий зонтик 20–25-променевий, плодючий, бічні зонтики — дрібніші, неплодючі, обгортки та обгорточки немає, 5 білих оберненосерцеподібних, глибоковиїмчастих пелюсток, у виїмці із загнутою всередину частиною. Плід — двосім’янка, достиглий — майже чорного кольору.
Цвіте в травні–липні, плоди достигають у серпні. В Україні розповсюджена на Поліссі та в лісостепу. Росте в широколистяних та дрібнолистяних лісах, по галявинах, вологих місцях, тінистих ярах, серед чагарників, у садах як бур’ян. Рослина неофіцинальна. З лікувальною метою використовують переважно траву та листки Я. звичайної. Хімічний склад сировини вивчений недостатньо.
У рослині знайдені вуглеводи:
- умбеліфероза;
- циклітоли: сциліт, глюцинол; ефірна олія — 0,001–0,05%; галактозоспецифічний лектин, здатний інактивувати протеїни рибосом;
- кумарини: умбеліферон, бергаптен, ксантотоксин.
У надземній частині містяться вітаміни:
- аскорбінова кислота, каротин;
- флавоноїди: кверцетин, кемпферол;
- ефірна олія — 0,04%, у її складі: лімонен, β-феландрен;
- стероїди: β-ситостерин; азотовмісна сполука — холін.
Листя містить вітамін С — 65–100 мг%; мікро- та макроелементи: K — 3800–8300 мг%, Ca, Fe, Si, P, Mg, Al, Mn, Mo, V, Cu, Ga, B, Ti, Zn; хлорофіл — 1,5%; насичені та ненасичені жирні кислоти.
У стеблах і листі виявлені органічні кислоти: яблучна, лимонна. У квітках та суцвіттях знайдені вуглеводи: глюкоза, фруктоза, умбеліфероза; ефірна олія — 0,14%; фенолкарбонові кислоти: кавова; флавоноїди: кверцетин, кемпферол, диглікозид кемпферолу; холін. У плодах містяться флавоноїди: глікозиди кверцетину; ефірна олія — 0,04%. У підземних органах ідентифіковані поліацетиленові сполуки: фалькаринолон, фалькаринол, фалькариндіол, фалькаринон, цис-гептадекадієн-1,8-діїн-4,6-діол-3,10, гептадекадієн-1,5-діїн-4,6-діол-3,10, цис-ацетоксигептадекадієн-1,8-діїн-4,6-ол-3, транс-10-ацетоксигептадекадієн-1,8-діїн-4,6-ол-3, цис-гептадекадієн-1,9-діїн-4,6-ол-3-он-8, (2цис,9цис)-гептадекадієн-2,9-діїн-4,6-ол-1; вищі аліфатичні вуглеводні: пентадекан; гідроксикоричні кислоти: кавова, хлорогенова; кумарини: ангеліцин, аптерин; холін.
R1= H, R2 = OH — фалькаринол
R1= OH, R2 = OH — фалькариндіол
У нар. медицині настій із надземної частини Я. звичайної використовують як засіб, що покращує діяльність травного тракту, підвищує діурез. Крім того, Яглиця звичайна виявляє пом’якшувальну, протизапальну, детоксикаційну, знеболювальну та ранозагоювальну дію. Галенові препарати яглиці звичайної суттєво покращують кровопостачання нирок, збільшують екскрецію сечової кислоти, виявляють нефропротекторну дію. Застосовують при подагрі, ревматизмі, артритах, захворюваннях нирок, сечового міхура, дихальних шляхів, ШКТ, порушеннях обміну речовин, анемії, гіпо- та авітамінозі С, місцево (знеболювальна дія), при подагрі та ревматизмі у вигляді компресів зі свіжих подрібнених листків. Фалькаринол та фалькариндіол з підземної частини яглиці звичайної мають фунгіцидні властивості. Застосовується в гомеопатії. Листки їстівні в свіжому та переробленому вигляді. Кормова.
Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзінський. — К., 1992; Патент на винахід 76891 Україна, МПК А61К 36/23 (2006.01), 13/02 (2006.01), 19/06 (2006.01). Лікувально-профілактичний засіб з урикозуричною дією / Товчига О.В., Штриголь С.Ю., Степанова С.І.; Заявл 04.01.2005; Опубл. 15.09.2006 // Бюл. № 9; Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Часть 1 — Семейства Lycopodiaceae — Ephedraceae: Часть 2 — Дополнения к 1–7 т. — СПб., 1996; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Rutaceae — Elaeagnaceae. — Л., 1988; Товчига О.В., Степанова С.І., Штриголь С.Ю. Перспективи використання ліпофільної фракції листків яглиці звичайної // Медична хімія. — 2006 — № 1. — Т. 8.