ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПАРК (ТЕХНОПАРК)

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПАРК (ТЕХНОПАРК) — інноваційний комплекс, що розташований на певній території та поєднує у своєму складі науковий, виробничий, кадровий потенціал із метою створення і впровадження високоефективних видів техніки, технології, матеріалів та продуктів нових поколінь. Основним завданням створення Т.п. є тісна співпраця промислових фірм з університетами завдяки формуванню венчурного капіталу (див. Венчур). Такі Т.п. виникають зазвичай на базі науково-дослідних інститутів, університетів із залученням малих підприємств, що спеціалізуються в таких перспективних галузях, як біотехнологія, розроблення спеціального обладнання, нових оригінальних ЛП, субстанцій та ін. Загальна структура Т.п. представлена рисунком.

Tehnopark.eps

Рисунок. Загальна структура Т.п.

Функціонування Т.п. засноване на комерціалізації науково-технічної продукції. Основною формою співробітництва є взаємовигідне партнерство розробників нових технологій із ризикофірмами. Ініціаторами створення Т.п. у фармацевтичній галузі можуть бути: автори і розробники власних новацій, у ролі яких виступають малі й середні підприємства; висококваліфіковані спеціалісти, які мають великий досвід роботи у галузі інноваційного менеджменту, та ті, хто вирішив відкрити власну справу; керівники діючих фірм, які заснували спеціалізовані фірми, використовуючи пільгові умови оподаткування, передбачені для Т.п. Науково-виробничі Т.п. широко розповсюджені на Заході. Вони наділені певною кількістю пільгових умов (пільгові орендні ставки, пільгове кредитування тощо) та мають постійну підтримку з боку держави. Сьогодні у світі є близько 500 Т.п., з яких приблизно 150 у США. В Україні Т.п. не одержали широкого розповсюдження, хоча для цього розроблено нормативну базу, що сприяє їх створенню. Напр., прийнято Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків «Напівпровідникові технології й матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка», «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона», «Інститут монокристалів». Перспективним є створення аналогічного комплексу для об’єднання науково-виробничих зусиль і в фармації. Привабливою для таких цілей є Харківська обл., яка концентрує потужний кадровий, науковий, виробничий потенціал фармацевтичної галузі.

Гунин В.Н. Управление инновациями. — М., 2000; Юданов А.Ю. Конкуренция. Теория и практика. — М., 2000.


Інші статті автора