ТЕРЕЗИ

ТЕРЕЗИ — прилад для визначення маси тіла за діючою на нього силою тяжіння. Визначення маси тіла проводиться шляхом порівняння його маси з масою, взятою за одиницю (стандарт), або безпосередньо шляхом визначення сили його тяжіння, чи непрямими способами — шляхом електричних вимірювань. Т. називають також прилади для вимірювання деяких фізичних величин, перетворюваних з цією метою в силу або момент сили (напр. струмові Т., ультразвукові Т.). Залежно від метрологічної характеристики Т. поділяють на метрологічні, зразкові, аналітичні, технічні 1-го, 2-го і 3-го класу. За принципом дії Т. поділяють на важільні, пружинні, електротензометричні, гідростатичні, гідравлічні. Важільні Т. поділяють на рівноплечі, в яких точка опори знаходиться посередині, і нерівноплечі, в яких точка опори важеля зміщена від центра. Їх дія базується на законі рівноваги важеля (коромисла). Опорами важелів служать призми і подушки зі спеціальної сталі або твердого каменю (агату, корунду). Зважування на рівноплечих важільних Т. здійснюється шляхом урівноваження вантажу гирями, а деяке перевищення (звичайно на 0,05–1%) маси гирі або зважуваного тіла компенсується моментом, створюваним коромислом (зі стрілкою) через зсув центра його тяжіння відносно первинного положення. Навантаження, що компенсується зсувом центру тяжіння коромисла, вимірюється за допомогою відлікової шкали.

Для приготування ЛП в аптеці застосовують рівноплечі Т. 2-го класу: технічні аптечні (тарирні) (рис. 1) і ручні аптечні (рис. 2). Т. технічні аптечні служать для зважування твердих, густих і рідких речовин. Тарирними їх називають тому, що відважуванню завжди передує операція тарування — урівноваження маси тари за допомогою дробу або іншого тарувального матеріалу. Тарирні Т. зазвичай випускають із межами допустимих навантажень від 50 г (100 г) до 500 г (1 кг).

Т. ручні аптечні призначені для дозування за масою сухих лікарських речовин у кількості від 0,02 до 100,0 г, а також для проведення технічних аналізів. Ручні Т. виготовляють з найбільшим допустимим навантаженням 1; 5; 20; 100 г і відповідно з найменшим 0,02; 0,1; 1; 5 г.

Terezy-1.tif

Рис. 1. Схема Т. технічних аптечних: 1 — опорна призма; 2 — рівноплече коромисло; 3 — вантажоприймальна призма; 4 — регулятор рівноваги; 5 — кронштейн; 6 — сережка; 7 — дужки; 8 — стрілка; 9 — шкала; 10 — знімна шалька; 11 — підставка; 12 — висок; 13 — покажчик виска; 14 — ручка аретиру; 15 — фасонний болт; 16 — рухомі ніжки; 17 — зірчасті контргайки; 18 — колонка; 19 — аретир; 20 — подушка

Terezy-2.tif

Рис. 2. Т. ручні аптечні (рівноплечі): 1 — коромисло; 2 — обоймиця; 3 — кільце; 4 — стрілка; 5 — щічка; 6 — призма вантажоприймальна; 7 — сережка; 8 — чашка

Аналітичні Т., що застосовуються для точного зважування невеликих мас, належать до важільних Т. Широко застосовуються Т. із вбудованими гирями на частину навантаження чи повне навантаження. Принцип дії таких Т. був запропонований Д.І. Менделєєвим. Гирі спеціальної форми підвішуються до плеча, на якому знаходиться шалька для навантаження, або (рідше) до протилежного плеча. Сучасні аналітичні Т. забезпечуються пристроями для підвищення точності й швидкості зважування: повітряними або магнітними заспокоювачами коливань шальок (демпферами), дверцями, що захищають від пилу, дії повітряних потоків, тепловими екранами, механізмами накладення і зняття вбудованих гирь, автоматично діючими механізмами для підбору вбудованих гирь для урівноваження Т. Аналітичні Т. забезпечені оптичними пристроями для спостереження за шкалою, яка дозволяє розширити діапазон вимірювань за шкалою при малих кутах відхилення коромисла. Аналітичні Т. можна поділити на аналітичні хімічні (точність до 0,1–1,0 мг), прикладом яких є Т. типу АДВ із граничним навантаженням до 200 г, або аналітичні напівавтоматичні типу ВАО-200; аналітичні напівмікрохімічні (рис. 3) з точністю 0,1–0,05 мг; аналітичні мікрохімічні (точність 0,1–0,01 мг) — виготовляються з розрахунком на граничне навантаження до 20 г, забезпечені мікрошкалою; аналітичні ультрамікрохімічні (точність до 0,001 мг) й електронні. Існують також спеціальні Т.: пробірні (точність до 0,004 мг), що використовуються як контрольний прилад у Палаті мір і ваг; торсійні (точність 0,1–0,05 мг) й одношалькові аналітичні Т., призначені для швидкого напівавтоматичного зважування.

Terezy-3.tif

Рис. 3. Т. аналітичні мікрохімічні (загальний вигляд)

Terezy-4.tif

Рис. 4. Схема устаткування торсійних (крутильних) Т.: 1 — стрілка; 2 — шкала; 3 — магнітний заспокоювач; 4 та 6 — спіральні пружини; 5 — важіль, на який кладуть вантаж

Terezy-5.tif

Рис. 5. Т. торсійні типу ТТ — 1000 (загальний вигляд)

Торсійні (крутильні) Т. (рис. 4) належать до пружинних Т. Торсійні Т. застосовують для швидкого і точного зважування дуже малих мас, напр., при мікроаналізі різних речовин, зважуванні дрібних об’єктів при різних дослідженнях. Чутливим елементом у торсійних Т. є пружна нитка чи спіральні пружини. Навантаження визначається за кутом закручування нитки (пружини), який є пропорційним крутильному моменту, створюваному навантаженням.

На коромислах Т. усіх систем зазначені: найбільше та найменше навантаження, товарний знак заводу-виробника, рік випуску, номер ДСТУ; у тарирних і ручних Т. на кінцях коромисла — цифри 1, 2, що відповідають цифрам на чашках. Усі типи Т. характеризуються такими показниками: граничним навантаженням, тобто найбільшим статистичним навантаженням, яке вони можуть витримувати без порушення їх метрологічних характеристик; ціною розподілу — одна поділка шкали відповідає певній масі; межею припустимої погрішності зважування — найбільшою припустимою різницею між результатом одного зважування та дійсною масою зважуваного тіла; припустимою варіацією показань — щонайбільшою припустимою різницею показань Т. при неодноразовому зважуванні одного й того ж тіла. Т. незалежно від їх конструкції повинні мати такі метрологічні властивості: стійкість, постійність (незмінність, сталість) показань, чутливість, точність (правильність).

БМЭ. — М., 1976. — Т. 4.; БСЭ. — М., 1971. — Т. 4; Тихонов А.И., Ярных Т.Г. Технология лекарств. — Х., 2002; Энциклопедический словарь аптечного работника. — М., 1960.


Інші статті автора