БЛЕКОТА

БЛЕКОТА, Hyoscyamus L. (грец. hyoskyamos < hys — свиня + kyamos — боби, свинячі боби) — рід багаторічних трав’янистих рослин родини пасльонових (Solanaceae), який нараховує близько 20 видів, на території країн СНД — 10 видів, в Україні — 3. Росте головним чином у середній і південній смузі європейської частини СНД і Західному Сибіру як бур’ян. Поширена по всій Євразії (крім півночі і тропіків). Культивується в Україні, Росії (Сибір), у деяких інших країнах. У медицині застосовується Б. чорна — Hyoscyamus nіger L. (лат. nіger — чорний, завдяки чорно-фіолетовому зіву квітки); рос. назви: белена черная, куриная слепота; нар. назви: люлюх, зубовник, собачий мак, люльник, німиця.

Б. чорна — дворічна рослина, вкрита м’яким, клейким, відстовбурченим опушенням. Корінь вертикальний, товщиною до 2–3 см, гіллястий, м’який, іноді майже губчастий, зморшкуватий, з потовщеною кореневою шийкою. Стебла поодинокі 20–115 см завв., гіллясті, зелені, опушені. Листки м’які, тьмяні, темно-зелені, знизу світлі, сіруваті, з більш густим і довгим опушенням уздовж жилок і по краях. Нижні (розеткові) листки на довгих черешках, видовженояйцеподібні або еліптичні, перистонадрізані; стеблові — сидячі, напівстеблообгортні, видовженоланцетоподібні, виїмчастозубчасті із трикутними лопатями. Рослина має неприємний запах. Квітки нечисленні, майже сидячі; на початку цвітіння скупчені на верхівках стебел і гілок, після цвітіння — на сильно подовжених квітконіжках. Чашечка 1,0–2,2 см завд., трав’яниста, неопадаюча, глечикоподібна, з п’ятьма трикутними остисто-загостреними лопатями, залозисто-волосиста (особливо в нижній частині), клейка, при плодах твердішає, до 2,0–2,2 см завд. Віночок 2,0–5,5 см завд., п’ятилопатевий, опадаючий, лійкоподібний, бруднувато-жовтий, рідше білуватий, з сіткою пурпурно-фіолетових жилок. Тичинки нерівні: дві коротші за три інших; нитки тичинок унизу волосисті. Плід — глечикоподібна, багатонасіннєва, яйцеподібна коробочка 1,5–1,8 см завд., зверху відкривається кришечкою. Насіння в кожній коробочці багато (до 500), нагадує насіння маку, бурувато-сіре округле чи злегка ниркоподібне, сплюснуте, із дрібновиїмчастою поверхнею. Цвіте в червні–липні; насіння дозріває у липні–серпні. Розмножується лише насінням. У медицині використовують Folia Hyoscyami — розеткове листя рослин першого року життя, зібране наприкінці літа — на початку осені (у серпні–вересні) або стеблове листя на другому році життя — під час брунькоутворення або цвітіння рослини. Зібрану сировину складають пухко, щоб не викликати ферментації та почорніння при сушінні. Сушать швидко, на горищах, що добре вентилюються, розкладають тонким шаром (1–2 см) і періодично ворушать. Дозволяється сушити в сушарках при температурі 40–45 °С.

Б. росте на бур’янистих місцях, пустирях, городах, біля житла, уздовж доріг у лісовій, лісостеповій і степовій зонах.

Всі органи Б. чорної містять алкалоїди групи атропіну (трава — 0,06–0,13%, листя — 0,04–0,6%): гіосциамін, атропін, скополамін (гіосцин), апоатропін, апогіосцин, беладонін; глікозиди: гіосципікрин, гіосцерин, гіосцирезин, метилескулін. Насіння містить до 34% жирної олії, до складу якої входять олеїнова, ліноленова й інші кислоти; листя багате на флавоноїди, насамперед рутин, дубильні речовини, містить фосфоліпіди, азотовмісні сполуки — холін, стероїди — ектостерин, фукостерин, холестерин, калілстерин, стигмастерин, фенолкарбонові кислоти та їх похідні. Препарати Б. мають болезаспокійливу, протиастматичну та спазмолітичну дію. Олію з Б. чорної (Oleum Hyoscyamі) застосовують при ревматичному і невралгічному болю. Листя Б. входить до складу комплексних препаратів (асматин), які використовуються при лікуванні астми. У народній медицині використовують при дизентерії, пропасниці, подразливому кашлі, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, спазмах шлунка і кишечнику, істерії, безсонні, болісних місячних. У ветеринарній медицині Б. використовують для лікування низки хвороб. Також застосовують проти шкідливих комах з метою захисту рослин. Протипоказано вживати препарати Б. чорної у період вагітності. Отруйна рослина! Заготівля, переробка, зберігання і застосування потребують виконання застережних заходів. При перших ознаках отруєння (почервоніння обличчя, запаморочення, розширення зіниць, зниження потовиділення, прискорення пульсу) слід негайно викликати лікаря, а потерпілому надати першу допомогу. Застосовується в гомеопатії.

Поряд з Б. чорною в Україні росте: Б. біла (H. albus L.), Б. богемська (Б. чеська) (H. bohemicus F.W. Schmidt). Б. богемська — однорічна рослина; відрізняється від Б. чорної невисоким (20–25 см) стеблом, виїмчасто-зубчастими листками і блідо-жовтими квітками з фіолетовими жилками. Росте в Україні й на Поволжі. Окремі місця зростання відомі в Прибалтиці, на околицях Кустаная та у Приморському краї. Б. богемську використовують нарівні з Б. чорною.

Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Caprifoliaceae — Plantaginaceae. — Л., 1990; Дикорастущие полезные растения России / Отв. ред. А.Л. Буданцев, Е.Е. Лесновская. — СПб, 2001.


Інші статті автора