БІООРГАНІЧНА ХІМІЯ

БІООРГАНІЧНА ХІМІЯ (грец. bios — життя + ŏrganon — знаряддя, інструмент, орган) — наука, яка розвивається у тісному зв’язку з молекулярною біологією, біохімією та іншими біологічними дисциплінами. Б.х. вивчає речовини, які є основою процесів життєдіяльності. Об’єктами вивчення Б.х. є біологічно важливі природні й синтетичні сполуки, головним чином це біополімери (білки, пептиди, нуклеїнові кислоти, нуклеотиди, ліпіди, полісахариди тощо) та біорегулятори (ферменти, вітаміни, гормони, фітогормони тощо, а також БАР рослинного та синтетичного походження, напр. ЛП, ростові речовини, інсектофунгіциди, гербіциди), які є регуляторами обміну речовин. Б.х. займається одержанням цих речовин у чистому вигляді, визначенням будови, з’ясуванням залежності між будовою і біологічними властивостями, вивченням хімічних аспектів механізму біологічної дії біополімерів, а також природних і синтетичних біорегуляторів. Характерна особливість Б.х. — використання усього комплексу хімічних та фізичних методів індивідуалізації речовин (хроматографічних, електрофоретичних та ін.) і з’ясування їх будови (УФ-, ІЧ-аналіз, а також ядерний магнітний резонанс, електронний та протонний резонанс, рентгеноструктурний аналіз тощо). Без з’ясування будови та властивостей найважливіших біополімерів і біорегуляторів неможливо зрозуміти суть життєвих процесів, знайти шляхи управління такими складними явищами, як розмноження та передача спадкових ознак, нормальний та злоякісний ріст клітин, імунітет, пам’ять, передача нервового імпульсу та ін. До завдань Б.х. відносять створення специфічних високоактивних каталізаторів (на основі вивчення будови та механізму дії ферментів), пряме перетворення хімічної енергії на механічну (на основі вивчення м’язового скорочення), використання принципів саморегуляції багатокомпонентних систем клітини тощо. Широта і важливість проблем, що вирішуються, різноманітність методів і тісний зв’язок з іншими науковими дисциплінами забезпечили швидкий розвиток Б.х.

Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.И. Биоорганическая химия. — М., 1991; Химическая энциклопедия. — В 5 т. — М., 1990. — Т. 2.


Інші статті автора