БЄЛІЦЕР Володимир Олександрович

БЄЛІЦЕР Володимир Олександрович (30.09.1906, Рязань — 04.03.1988, Київ) — академік НАН України, доктор біологічних наук (1941), професор (1936), член-кореспондент АН УРСР (1945), дійсний член АН УРСР (1957).

Belitser.tifЗакінчив біологічне відділення фізико-математичного факультету 1-го Московського університету за спеціальністю «фізико-хімічна біологія» (1930).

Працював: асистент кафедри загальної біології 2-го Московського медичного інституту (1930–1934); науковий співробітник відділу загальної фізіології Всесоюзного інституту експериментальної медицини ім. О.М. Горького, Москва (1934–1944); завідувач лабораторії ферментів Інституту біохімії АН УРСР (1944–1962), завідувач лабораторії білків крові (1962–1963), завідувач відділу структури та функції білка (1963–1987); завідувач кафедри біохімії Київського стоматологічного інституту (за сумісництвом 1948–1955); професор кафедри біохімії Київського державного (нині національного) університету імені Тараса Шевченка (1955–1960); заступник директора (1964–1969), директор Інституту біохімії АН УРСР (1969–1972).

Напрями наукових досліджень: вивчення процесу згортання крові (самоскладання волокон фібрину), дослідження механізму згортання крові (перетворення фібриногену на фібрин під дією тромбіну), утворення комплексів фібриногену з фібрином та утворення тривимірної сітки фібрину — каркасу тромбу.

Науково-практичні здобутки: вперше у світі показав взаємозв’язок між процесами перенесення електронів у ланцюгу окисно-відновних реакцій і синтезом макроергічних речовин, кількісно оцінив зв’язок між диханням і фосфорилюванням; охарактеризував продукти деградації фібриногену/фібрину; експериментально довів, що для утворення сітки фібрину істотне значення мають специфічні центри полімеризації, які здійснюють взаємодію між молекулами фібрину за рахунок електростатичних, гідрофобних та водневих зв’язків; встановив принцип утворення надмолекулярних біологічних структур за рахунок самоскладання; запропонував модель, яка пояснює перехід фібриногену у фібрин і обґрунтував кінетичну теорію цієї реакції. Автор близько 200 наукових праць і 6 патентів, автор монографії «Химические превращения в мышцах» (1940); підготував 27 кандидатів та 4 докторів біологічних наук.

В.О. Бєліцер — заслужений діяч науки Української РСР (1970), лауреат премії імені О.В. Палладіна (1982), лауреат Державної премії України (1988). Член редколегії міжнародного журналу «Thrombosis Research» («Дослідження тромбозів», 1965–1988), журналів «Успехи современной биологии» (1970–1988), «Доповіді АН УРСР» (1966–1988), «Український біохімічний журнал» (1950–1988).

Нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів та багатьма медалями.

Основні праці: Свойства двух форм мономерного фибрина, различающихся по степени активации тромбином. Характеристика последовательно образующихся активных центров // Биохимия. — 1987. — № 43, вып. 6 (співавт.); Mechanism of phosphorylation associated with respiration Information // Exchange group. Biokhimia. — 1939. — V. 4/5, № 1 (співавт.); Phosphate Acceptors in Respiratory Phosphorilasion in Muscle Tissue // Science. — 1940. — Vol. 92; Denaturations ferment und modificationen der Eiweises Structur und biologische Function der Eiweises. III Humboldt-Symposium. — Berlin. — 1961; On the model for the fibrinogen molecule. Consecutive stages of fibrin polymerization // Thrombosis Research. — 1973. — V. 2, № 3 (співавт.); Molecular mechanisms of fibrin polymerization and anticoagulant action of fibrinogen and fibrin degradation products // Thrombosis and Thrombolysis (Chasov E.I and Smirnov V.N., ed.). — New York and London. — 1986 (співавт.).

Белицер Владимир Александрович, о нем // Биологи: Биографический справочник. — К., 1984; Скулачев В.П. Об открытии окислительного фосфорилирования. Все нобелевские лауреаты 1997 года по химии, физиологии и медицине — биохимики // Биохимия. 1997. — Т. 62. — № 12; Бєліцер Володимир Олександрович // Енциклопедія сучасної України. — 2003. — Т. 2; Володимир Олександрович Бєліцер // Нариси історії біологічного факультету. — К., 2004; Варецька Т.В. Школа академіка НАНУ В.О. Бєліцера // Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ 1925–2005. — К., 2005; Бєліцер Володимир Олександрович, про нього // Київський національний університет. Незабутні постаті. — К., 2005; Varetskaja T.V. Obituary. Vladimir Alexandrovich Belitser // Thrombosis Research, 1989; Свойства двух форм мономерного фибрина, различающихся по степени активации тромбином. Характеристика последовательно образующихся активных центров // Биохимия. — 1987. — № 43, вып. 6 (співавт.).