БЕНСЕРАЗИДУ ГІДРОХЛОРИД

БЕНСЕРАЗИДУ ГІДРОХЛОРИД (Benserazidі hydrochloridum), (RS)-2-аміно-3-гідрокси-2′-(2,3,4-тригідроксибензил) пропаногідразиду гідрохлорид.

C10H15N3O5, HCl Мол. м. 293,7

benserazidy_gidrohlorid.eps

АФІ синтетичного походження. Білий або жовтувато-білий або оранжево-білий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді, помірнорозчинний в ацетоні, малорозчинний в етанолі. [α]20D = від –0,05° до +0,05° (1% водний розчин). Зберігають у добре закупореній тарі у захищеному від світла місці.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; субстанція дає характерні реакції на хлориди. Кількісно визначають методом ацидиметрії в неводному середовищі (кислота мурашина безводна) потенціометрично.

Фармакологічна група. N04ВА02 — протипаркінсонічні препарати (комбіновані).

Фармакологічні ефекти. У комбінації з попередником дофаміну (леводопою) забезпечує зменшення утворення дофаміну з леводопи в периферичних тканинах (шляхом інгібування периферичної декарбоксилази бенсеразидом) та підвищення кількості леводопи, яка потрапляє в ЦНС та перетворюється там на дофамін, що зменшує вираженість симптомів паркінсонізму (переважно акінезію).

Застосування. В комбінації з леводопою використовують для лікування хвороби Паркінсона, симптоматичного, атеросклеротичного, постенцефалітичного, токсичного паркінсонізму (за винятком паркінсонізму, викликаного ЛЗ, зокрема нейролептиками) (див. Протипаркінсонічні препарати).

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко — К., 2015; Навашин С.М., Фомина И.П. Рациональная антибиотикотерапия. — М., 1982; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Регистр лекарственных средств России. РЛС — Энциклопедия лекарств. — М., 2003; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.


Інші статті автора