БАГНО (Ledum) — рід вічнозелених низькорослих кущів родини вересових (Ericaceae). Існує близько 10 видів, розповсюджених у холодних і помірних широтах Північної півкулі: Європа, Північна Америка, Сибір і Далекий Схід, де вони ростуть головним чином на торф’яних болотах, у сирих лісах, тундрі. У СНД — 4 види, з них найпоширеніший — Б. болотне (L. palustre L.) (грец. ledos — назва смолистої рослини + лат. palustrіs, e — болотний); рос. назва: багульник болотный; нар. назви: багун запашний, багула, болотний одур, болотник.
Вічнозелений кущ 50–125 см завв. із сильним запахом. Стебла лежачі, з численними пагонами, що піднімаються. Молоді пагони з густим рудувато-бурим опушенням. Листки чергові, короткочерешкові, 7–50 мм завд., шкірясті, лінійно-довгасті, рідше лінійні або довгасто-еліптичні з цілісними, загнутими вниз краями, зверху зелені, блискучі, зморшкуваті, з дрібними жовтуватими залозками; знизу з густим іржаво-повстяним опушенням. Квітки діаметром ≈10 мм на довгих тонких залозистих квітконіжках, зібрані на кінцях гілочок у зонтикоподібні китиці по 16–25 квіток у кожній. Чашечка спайнолиста, маленька, з 5 округлими зубцями, які залишаються при плодах. Віночок з 5 білих вільних еліптичних пелюсток, 5–7 мм завд. Плід — довгаста, п’ятигніздовна, залозисто-опушена, багатонасіннєва коробочка довжиною 3–8 мм. Плодоніжки довгі, загнуті донизу. При дозріванні коробочка розкривається. Насіння яскраво-жовте, дуже дрібне, веретеноподібне, плоске до 1,5 мм завд. Цвіте в травні–липні, насіння дозріває у липні–серпні.
Офіцинальною сировиною є пагони Б.б. — Cormi Ledі palustrіs. Збирають молоді олистяні нездерев’янілі пагони довжиною до 10 см. Сушіння тіньове повітряне.
В усіх частинах Б.б., крім коренів, міститься ефірна олія, до складу якої входять ледол, палюстрол, цимол, геранілацетат. У листках першого і другого року ефірної олії накопичується 1,5–7,5 та 0,25–1,4% відповідно; у гілках першого та другого року — 0,7–1,5% та до 0,2% відповідно; у квітках — 2,3% і в плодах — до 0,17%. Б.б. містить також феноли — до 5%; арбутин — до 5%; кумарини: ескулетин і скополетин; флавоноїди: кверцетин і кемпферол; дубильні речовини, валеріанову кислоту, смоли, тритерпенові сполуки. Надземна частина Б.б. містить мікро- та макроелементи: Mn, Сu, Zn, Со, V, Cr, Al, Ba, Se, Nі, Sr, Pb, В; К, Ca, Mg, Fe.
У медицині застосовується як відхаркувальна і бактерицидна ЛРС при хронічному бронхіті, пневмонії, коклюші, бронхіальній астмі, туберкульозі легень, при ринітах, золотусі, дизентерії, малярії, ревматизмі, корості; проти комах. З ефірної олії Б.б. одержують препарат Ледин. Настій та препарат Ледин мають відхаркувальну дію і застосовуються при гострих і хронічних бронхітах, спастичних ентероколітах. Елеоптен (рідка частина ефірної олії) застосовують при гострих ринітах і грипі. Ефірна олія і ледол мають антистафілококову дію. Ледол чинить місцевоподразнювальну дію і може викликати запалення слизової оболонки ШКТ. В експерименті на тваринах препарати Б.б. розширюють судини, знижують АТ.
У народній медицині застосовується як потогінна та інсектицидна ЛРС при коклюші, золотусі, подагрі, ревматизмі, екземі. У гомеопатії настойка Б.б. разом з іншими компонентами застосовується при лікуванні ревматизму. Рослина отруйна, пригнічує ЦНС.
БСЭ. — М., 1970. — Т. 2; Коротаева М.С., Овчинникова З.О., Фурса Н.С. Элементный состав и содержание фармакологически активных веществ в побегах багульника болотного в течение суток // Совр. вопр. фармакогнозии. — Вып. 1. — Ярославль, 2004; Растительные лекарственные средства / Н.П. Максютина, Н.Ф. Комиссаренко, А.П. Прокопенко и др. — К., 1985; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб, 2002.