ХАРАКТЕР

ХАРАКТЕР (грец. сharaktеr — ознака, особливість) — сукупність відносно сталих індивідуальних особливостей особи, що формуються й виявляються в діяльності та спілкуванні, зумовлюючи типові для неї способи поведінки. Х. виявляється в системі ставлення до дійсності: 1) у ставленні до інших людей — товариськість або замкненість (див. Екстраверсія — Інтроверсія), тактовність або грубість, егоїзм або альтруїзм, байдужість або чуйність; 2) у ставленні до справи — відповідальність або несумлінність, працьовитість або ледачість, ініціативність або пасивність та ін.; 3) у ставленні до себе — скромність або самозакоханість, самокритичність або самовпевненість, гордість або приниженість; 4) у ставленні до власності — щедрість або жадібність, бережливість або марнотратство, акуратність або неохайність. Х. складається з безлічі різних рис, але не є їх механічною сукупністю: різні риси пов’язані одна з одною і складають цілісну структуру Х. Структура і зміст Х. кожної людини відзначаються: а) динамікою волі (спроможністю людини досягати своєї мети залежно від того, слабкою чи сильною є її воля); б) специфікою проявів емоцій людини та емоційного фону (напр. конфліктного), що супроводжує ті чи інші її вчинки; в) інтелектуальними особливостями людини; г) взаємозв’язком усіх цих компонентів (для структури Х. важливо, наскільки ці компоненти злиті воєдино, гармонійні між собою або ж, навпаки, перебувають у конфлікті, суперечать один одному). Х. тісно взаємопов’язаний зі спрямованістю особи, що проявляється в її активному вибірковому ставленні до вимог реального світу, і таким чином здійснює вплив на діяльність людини. Особливості темпераменту теж накладають свій відбиток на Х. і соціальну поведінку людини. Але те, яка зі сторін темпераменту (позитивна або негативна) визначатиме рису Х., залежить від умов його формування. А що стосується діяльності фармацевтичного працівника, то слід пам’ятати, що організованість, дисциплінованість легше виробити флегматику, аніж холерику, доброту, чуйність — меланхоліку. Бути гарним організатором, товариською людиною простіше сангвініку і холерику. Х., який формується під впливом суспільних умов унаслідок діяльності особи, одночасно є проявом цілісної особистості, тому необхідно уявляти і її індивідуальний розвиток протягом усього життєвого шляху. Пізнання Х. індивіда дає можливість зі значною часткою ймовірності передбачити його поведінку й тим самим коригувати очікуваність його діяльності.

Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К., 1997; Копорулина В.Н., Смирнова М.Н., Гордеева Н.О. та ін. Психологический словарь. / Под общ. ред. Ю.Л. Неймера. — Ростов н/Д., 2003; Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. — М., 1990; Степанов С. Популярная психологическая энциклопедия. — М., 2003.


Інші статті автора