ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА (О.к.) — сукупність прийомів, правил та її адаптації до вимог зовнішнього середовища і внутрішніх відносин між групами працівників, що сформована впродовж усієї історії організації. О.к. концентрує політику та ідеологію життєдіяльності організації, систему її пріоритетів, критерії мотивації, характеристику соціальних цінностей та норм поведінки. О.к. є орієнтиром в ухваленні керівництвом організації управлінських рішень, налагодженні контролю за взаємовідносинами співробітників у процесі аналізу виробничих, господарських та соціальних ситуацій. Загальна мета О.к. — створення в організації здорового психологічного клімату для об’єднання працівників у єдиний колектив, що сповідує певні етичні, моральні та культурні цінності. До елементів О.к. належать: організаційні цінності, які є орієнтирами поведінки членів організації; місія (головні мета існування, призначення організації) та гасла; філософія організації (система ключових цінностей, які відображають її самосприйняття); обряди та ритуали — стандартні заходи, спрямовані на підкреслення значущості певних подій, цілеспрямованого психологічного впливу на працівників з метою їхнього згуртування, формування у них відданості компанії, необхідних переконань та цінностей; звичаї та традиції; норми та стиль поведінки працівників один з одним та з суб’єктами зовнішнього середовища; історії, розповіді, легенди, міфи про найважливіші події та людей організації; символіка — емблеми, товарні знаки, уніформа та інші атрибути зовнішнього вигляду персоналу, дизайн приміщень тощо. Відокремлюють три рівні О.к.: перший рівень (поверхневий) — видимі зовнішні елементи, тобто все те, що можна відчути та сприйняти за допомогою відчуттів людини: архітектура і дизайн приміщень, символіка компанії, поведінка, мова працівників, філософія та гасла тощо. Другий рівень (проміжний, або підповерхневий) — формується системою цінностей і вірувань працівників організації. Їх сприйняття має свідомий характер та залежить від бажання людей. Третій рівень (глибинний) окреслює базові припущення, що визначають поведінку людей: ставлення до природи, інших людей, роботи і відпочинку, розуміння реальності часу та простору. Організаційна культура фармацевтичних закладів (ОКФЗ) — система спільних цінностей, поглядів, переконань, традицій і норм поведінки, які відображаються в символічних засобах духовного й матеріального оточення працівників. Предметом ОКФЗ є процеси формування цінностей та взаємовідносин елементів складної системи взаємозв’язків співробітників між собою як окремими особистостями та представниками різних структурних підрозділів та/або відділів фармацевтичних закладів, а також із представниками зовнішнього середовища (клієнтами — споживачами фармацевтичних закладів, закладами охорони здоров’я, постачальниками, конкурентами, іншими установами), що надає можливість підтримувати ОКФЗ як соціально-економічну систему.
Марченко О.М. Теорія організації : навч. посіб. / О.М. Марченко, Л.М. Томаневич, — Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2015;. Гайдученко С.О. Текст лекцій з дисциплін «Організаційна культура» та «Менеджмент організацій і адміністрування» / С.О. Гайдученко, М.М. Новікова. — Х.: Нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О.М. Бекетова, 2015; Толочко В.М., Артюх Т.О. Організаційна культура фармацевтичних закладів. Загальні положення: метод. рек. — Х.: НФаУ, 2014.