ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ

ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ — клінічно неоднорідні хвороби, об’єднані за епідеміологічною ознакою. Цей термін рекомендований ВООЗ у 1982 р. замість терміну «венеричні хвороби» (див. Венеричні хвороби). Нині відомо більше 20 збудників ЗПСШ. За даними ВООЗ, у світі щорічно реєструється понад 330 млн пацієнтів з ВЧ тяжких ускладнень (еректильна дисфункція, безпліддя, патологія вагітності, пологів і новонароджених, висока дитяча смертність та ін.). Класифікацію З.п.с.ш. подано у таблиці. Необхідно зауважити, що для таких захворювань, як, напр. фтиріаз, короста, гепатит В, лямбліоз, амебіаз поряд зі звичайними шляхами передачі можна виокремити і статевий контакт.

Контингент хворих нерідко інфікований не одним, а різними збудниками (мікст-інфекції). Їх лікування неможливе без точної лабораторної діагностики, оскільки вибір засобу лікування визначається видом збудника. Лікувальна тактика повинна плануватися з урахуванням того, що можливе одночасне інфікування пацієнта багатьма інфекціями; одноразово негативний діагностичний тест не виключає інфікування (напр. інфекція знаходиться в інкубаційному періоді); може бути відсутній імунітет до З.п.с.ш. та є можливість повторного інфікування.

Таблиця. Класифікація З.п.с.ш.
(за В.І. Савчаком і С.О. Галдикіною, 2001, зі змінами)

НозологіяЗбудник
А. Класичні венеричні хвороби
Сифіліс*СпірохетиTreponema pallida
ГонореяГрамнегативні кокиNeisseria gonorrhoeae
Шанкр м’якийГрамнегативні паличкиHaemophilus Ducrey-Petersen
Четверта венерична хвороба (хвороба Ніколя — Фавра)Хламідії (кокоподібні бактерії, що розмножуються внутрішньоклітинно)Chlamydia trachomatis
П’ята венерична хвороба (пахова гранульома)Плеоморфні паличкиCalymmatobacterium granulomatis
Б. З переважним ураженням статевих шляхів
Урогенітальний хламідіозХламідіїChlamydia trachomatis
Урогенітальний трихомоніазНайпростішіTrychomonada vaginalis
Урогенітальний уреаплазмозМолікутиUreaplasma urealyticum
Урогенітальний мікоплазмозМолікутиMycopalsma hominis, Mycopalsma fermentans
Кандидозні вульвовагініти, баланопоститиГрибиCandida albicans
Генітальний герпесВірусиHerpes simplex Virus
Гострокінцеві бородавкиВірусиPapillomavirus hominis
Генітальний контагіозний молюскВірусиMolluscovirus hominis
Бактеріальний вагінозГрампозитивні бактеріїGardnerella vaginalis та ін. збудники
Урогенітальний шигельоз гомосексуалістівБактеріїShigella spр.
В. З переважним ураженням інших органів
ВІЛ/СНІД*ВірусHuman immunodeficiency Virus
Гепатит В*ВірусHepatitis B virus
Цитомегаловірусна інфекція*ВірусCytomegalovirus hominis
Інфекційний мононуклеоз*ВірусVirus Epstein — Barr
Амебіаз гомосексуалістів*НайпростішіEntamoeba histolytica
Лямбліоз*НайпростішіGiarda lamblia
Фтиріаз (лобковий педикульоз)*ВошіPhthyrus pubis
Короста*КліщіSarcoptes scabiei

*Захворювання можливе не тільки при статевому контакті.

ВООЗ розробила спеціальні вимоги до лікування З.п.с.ш.: по-перше, невдачі в лікуванні розповсюджених соціально небезпечних захворювань є неприпустимими; по-друге, лікування повинно бути ефективним незалежно від рівня лікувального закладу. Останнім часом розроблена низка нових препаратів. Так, для лікування хворих на сифіліс з успіхом використовують дюрантні препарати пеніциліну (екстенцилін, ретарпен). Кількість ін’єкцій залежить від форми сифілісу (від 1 до 4). У хворих на хламідіоз, уреаплазмоз високоефективним є застосування сучасних макролідів, стійких до гідролізу в кислому середовищі шлунка (азитроміцин, джозаміцин, кларитроміцин), у хворих на трихомоніаз — нові похідні нітроімідазолу (орнідазол, тинідазол, секнідазол). Найбільш надійним методом профілактики З.п.с.ш. на сьогодні залишається бар’єрна контрацепція (презерватив) та хімічна (фарматекс, цитеал, мірамістин). Для превентивної терапії найбільш поширених захворювань застосовують ЛП гінекіт (азитроміцин, секнідазол, флюконазол), який потрібно прийняти протягом одного дня після сумнівного сексуального контакту.

Контактные инфекции, передающиеся половым путем: производственное издание / И.И. Мавров, М.Н. Бухарович, Б.Т. Глухенький и др. — К., 1988; Мавров І.І. Статеві хвороби. — Тернопіль, 2005; Centers for Disease Control and Prevention. Sexually transmitted disease treatment guidelines // MMWR. — 2002. — Vol. 51 (NRR — 6); Stary A. European guidelines for management of Chlamydial infection // International Journal of STD and AIDS. — 2001. — Vol. 12 (Suppl. 3).