ЗАДАТКИ — вроджені особливості організму, головним чином ЦНС та органів чуття, що є
передумовою формування й розвитку здібностей. На противагу концепції природжених здібностей (С. Берг, Г. Айзенк та ін.) у вітчизняній психології заведено розглядати здібності як прижиттєві утворення, що формуються в діяльності. Такий підхід не виключає визнання вроджених З., що лежать в основі розвитку здібностей. Проблема З., однак, розроблена недостатньо. С.Л. Рубінштейн вважав З. успадковано закріпленими, Б.М. Теплов зазначав, що терміни «успадкований» і «вроджений» не рівнозначні, останній більш адекватно відображає природу З. У дослідженні З. негативний матеріал переважає над позитивним — зібрано більше даних про дефекти З., ніж про структуру їх продуктивних проявів. Так, деякі тяжкі вроджені чи набуті в ранньому дитинстві аномалії мозку є необоротним дефектом З., що перешкоджає розвитку здібностей. Як З. можуть бути: типологічні властивості нервової системи, від яких залежить швидкість утворення часових зв’язків, їх міцність, легкість диференціювання, сила зосередженої уваги, розумова працездатність і т.д.; індивідуальні особливості будови аналізаторів, окремих ділянок кори головного мозку тощо. З. багатозначні, неспецифічні щодо конкретного змісту і конкретних форм діяльності. Разом з тим не можна вважати, що З. зовсім «нейтральні» до майбутніх здібностей. Так, особливості зорового аналізатора позначаються саме на здібностях, що потребують участі цього аналізатора, а особливості мовних центрів мозку більш безпосередньо виступатимуть у видах діяльності, пов’язаних з мовними здібностями, тощо. Таким чином, індивідуальні З. певною мірою вибіркові, неоднакові для різних видів діяльності. Існують значні індивідуальні розбіжності в структурі мозкової тканини людей, але питання про роль цих морфологічних розбіжностей як умови розвитку психічних властивостей залишилися ще не визначеними. З. є важливою, але недостатньою умовою розвитку здібностей. У разі відсутності відповідних зовнішніх умов і адекватної діяльності здібності можуть не розвинутися при наявності сприятливих З. (іншими словами, коли здібності не стимулюються і не заохочуються, вони і не проявляються). Багатозначність З. виявляється у тому, що на їх основі, залежно від зовнішніх обставин (зокрема й педагогічного впливу), можуть сформуватися різні здібності. При наявності багатьох сприятливих З. та оптимальних умовах життєдіяльності здібності (напр. музичні, літературні, художньо-образотворчі, математичні) можуть формуватися дуже рано і розвиватися швидко, що інколи створює ілюзію уродженості здібностей. Однак відсутність ранніх досягнень свідчить не про відсутність здібностей, а швидше про не зовсім адекватні умови для реалізації З.
Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К., 1997; Копорулина В.Н., Смирнова М.Н., Гордеева Н.О., Балабанова Л.М. Психологический словарь / Под общ. ред. Ю.Л. Неймера. — Ростов-на-Дону, 2003; Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. — М., 1990; Степанов С. Популярная психологическая энциклопедия. — М., 2003.