ЙОДАТОМЕТРІЯ

ЙОДАТОМЕТРІЯ — титриметричний метод визначення відновників, що ґрунтується на використанні як окисника стандартного розчину калію йодату (KIO3), що відновлюється у слабкокислому середовищі за рівнянням напівреакції:

IO3– + 6H+ + 6ē → I + 3H2O (E0=1,08 B).

IO3–-іон може відновлюватися також до I2:

IO3– + 5ē + 6H+ → 0,5I2 + 3H2O (E0=1,195B).

Часто титрування йодатом калію здійснюють у присутності I-іонів. При цьому виділяється вільний I2, який виступає як окисник:

IO3– + 5I + 6H+ → 3I2 + 3H2O.

Індикатором у цьому випадку є крохмаль. Використовують для визначення відновників (Sn2+, аскорбінової кислоти, SO32– , S2O32–, Ti(III)) та встановлення концентрації сильних кислот (йодат-іони реагують з йодид-іонами з виділенням I2 тільки у присутності кислоти). У середовищі 3M HCl та більшої кислотності KIO3 відновлюється спочатку до I2, який потім окиснюється до ICl:

IO3– + 2I2 + 10Cl + 6H+ → 5ICl2 + 3H2O або

IO3– + 2I + 6H+ + 3Cl → 3ICl + 3H2O.

Кінцеву точку титрування визначають за знебарвленням кольору йоду в шарі органічного розчинника (CCl4, CHCl3), який додають у розчин, що титрують. Використовують для визначення відновників Sb(III), Sn(II), As(III), Fe(II), TL(I), I, H2SO3, N2H4, NCS, S2O32–; для непрямого визначення елементів (Cu, Zn, Hg), які утворюють нерозчинні тіоціанати.

У розчинах ціановодневої кислоти (1–2 М) IO3–-іони відновлюються іонами Sn2+, As(III), Iдо ICN (ICN більш стійкий, ніж ICl2–): 2I + IO3 + 3H+ + 3HCN → 3ICN + 3H2O (йодоціановий метод). Кінцеву точку титрування визначають за знебарвленням шару органічного розчинника. Метод токсичний. Титрант — 0,05 М розчин KIO3. Стандартизують йодометрично: до розчину KIO3 додають KI в кислому середовищі (H2SO4) і йод, що виділився, титрують стандартним розчином натрію тіосульфату. Можна готувати первинний стандартний розчин за точною наважкою висушеного при ~110 °С хімічно чистого KIO3.

Васильев В.П. Теоретические основы физико-химических методов анализа. — М., 1979; Кольтгоф И.М., Белчер Р., Стенгер В.А., Матсуяма Дж. Объемный анализ. — М., 1961; Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. — М., 2001.


Інші статті автора