МЕТАЛОІНДИКАТОРИ (комплексонометричні індикатори) — речовини, що застосовуються для візуального визначення кінцевої точки титрування у комплексонометричному титруванні. Це органічні сполуки, що утворюють з іонами металів комплекси, забарвлення яких відрізняється від кольору самих індикаторів. М. обирають таким чином, щоб їх комплексоутворення з катіонами металів було зворотне, а стійкість цих комплексів була меншою, ніж у відповідних комплексонатів, що утворюються в процесі титрування. У кінцевій точці титрування комплексон витискає М. з комплексонату, що супроводжується зміною забарвлення середовища.
М. підрозділяють на металохромні, незабарвлені, флуоресцентні. Найчастіше у практиці використовують металохромні індикатори — органічні барвники, які утворюють із катіонами металів інтенсивно забарвлені розчинні у воді комплексонати. Незабарвлені М. селективно реагують з іонами металів з утворенням слабкозабарвлених комплексів (сульфосаліцилова кислота при комплексонометричному титруванні Fe3+-іонів). Флуоресцентні М. взаємодіють із катіонами металів з утворенням комплексонатів, які інтенсивно флуоресціюють. У кінцевій точці титрування флуоресценція або зникає, або змінює забарвлення. Такі М. застосовують при аналізі забарвлених та каламутних розчинів. Для кількісного визначення катіонів металів у ЛП використовуються такі М.: ксиленовий оранжевий (Bi3+, Pb2+, Zn2+), кальконкарбонова кислота (Ca2+), протравний чорний 11Р (Mg2+).
ДФУ. — Х., 2001; Шварценбах Г., Флашка Г. Комплексонометрическое титрование. — М., 1970.