МЕКЛОЗИНУ ГІДРОХЛОРИД

МЕКЛОЗИНУ ГІДРОХЛОРИД (Meclozini hydrochloridum), 1-[(RS-(4-хлорфеніл)-фенілметил]-4-(3-метилбензил)-піперазину дигідрохлорид.

C25H27ClN2·2HCl                                       Мол. м. 463,9

Meclozini hydrochloridum.ai

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, малорозчинний у воді (1:1000), розчинний в етанолі (1:25), хлороформі (1:5), практично нерозчинний в ефірі, легкорозчинний в піридині. Тпл — 217–224 °С, з розкладанням. РКа=3,1; 6,2 (25 °C); УФ-спектр: λmax=230 нм (A1m.ai=391), 266 нм (A1m.ai=27), 273 нм в C2H5OH; ІЧ-спектр, см–1: 700, 720, 760, 940, 805, 1491 (в KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; проводять УФ-ідентифікацію в інтервалі λ=220–280 нм (λmax=232 нм, характерне поглинання в інтервалі λ=345–380 нм); методом ТШХ (система розчинників: аміаку розчин концентрований — метанол — толуол — метиленхлорид (0,5:5:30:60), проявник — розчин калію йодовісмутату); розчин препарату в етанолі дає реакцію на хлориди. Кількісно визначають прямим титруванням 0,1 М NaOH з потенціометричною індикацією.

Фармакологічна група. R06АE05 — антигістамінні препарати для системного застосування.

Фармакологічні ефекти. Має антигістамінні та антихолінергічні та седативні властивості, усуває нудоту і блювання лабіринтового генезу.

Застосування. Для запобігання та лікування морської та повітряної хвороби, при запамороченнях, при хворобі Меньєра та інших вестибулярних і лабіринтних розладах, алергічних реакціях негайного типу, в т.ч. шкірних захворюваннях, що супроводжуються свербежем.

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под. ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed., 2001. — № 1.


Інші статті автора