МАЙОРАН

МАЙОРАН (Majorana Moench) рід ефірноолійних трав родини ясноткових Lamiaceae. Найпоширеніші види роду М. садовий (M. hortensis Moench), М. Мару (Majorana maru L.), М. шипр (Majorana onites L.), М. духмяний (Majorana orega Vog.) — багаторічні трав’янисті рослини, густо вкриті сріблясто-сірими волосками. Назва «майоран» у перекладі з арабської «marjamie» означає «незрівнянний». Розповсюджені на Аравійському півострові, в Єгипті, країнах Середземномор’я у дикорослому вигляді. Культивується в країнах Північної Африки, Південної Європи, в Польщі, Германії, Угорщині, Індії, Індокитаї, на о. Ява, в США, Канаді та країнах Латинської Америки. Стародавня лікарська культура Єгипту, Греції, Риму. Ефіроолійна культура використовується як пряноароматична рослина в кулінарії, консервному та лікеро-горілчаному виробництві. Стебло прямостояче, галузисте, 20–50 см завв., розгалужене, з чотиригранними, тонкими, жорсткими дерев’яніючими стеблами. Листки короткочерешкові, дрібні, супротивні, еліптичні або лопаткоподібні, цілокраї, з підгорнутими краями, з обох боків короткоопушені, з численними залозками. Квітки дрібні, неправильні, двостатеві, зібрані в довгасті колосоподібні пучки, розміщені по 3–5 на кінцях головного стебла або його гілок; віночок невиразнодвогубий, білий, блідо-ліловий або рожевий. Плід складається з 4 однонасінних горішкоподібних часток. Цвіте у липні–вересні. Походить із Південно-Західної Азії та Північної Африки. На території України вирощують як ефірноолійну, ЛР та городню рослину. У медицині використовують траву М. (Herba Majoranae). Заготовляють сировину під час цвітіння рослини, зрізуючи облистяну частину стебел. Зібрану траву зв’язують у пучки і розвішують для сушіння в провітрюваному приміщенні або у затінку на відкритому повітрі. Штучне сушіння проводять при температурі 35–40 °С. Після сушіння листя та суцвіття відокремлюють від стеблових частин і зберігають у добре закритих банках. Вихід сухої сировини 10% після сушіння й обмолоту. Рослина неофіцинальна.

Трава М. містить ефірну олію (0,15–0,70%), дубильні речовини (0,9%), рутин (127 мг%), каротин (до 5,5 мг%), аскорбінову кислоту (до 44 мг%), пектин, пентозани, слиз та гіркоти. Головними складовими ефірної олії є терпінен, пінен, сабінен, терпінеол, терпіненол та борнеол. Плоди майорану багаті на ефірну олію (1–3,5%), мають сильний аромат, який нагадує запах ромашки, перцю, м’яти та кардамону разом.

Сполуки з трави М. заспокійливо діють на ЦНС, стимулюють діяльність шлунка і кишечнику, зменшують спазми при колітах, виявляють жовчогінну та діуретичну дію. Внутрішньо настій трави М. вживають при різних неврозах, мігрені, нервовому безсонні, при ахілії, блюванні, болю у шлунку, кишковій коліці та метеоризмі, для збудження апетиту та регуляції менструального циклу. Зовнішньо як ванни — при свербежі та кропив’янці. В останньому випадку одночасно використовують і перорально. У болгарській нар. медицині М. садовий використовують нарівні з материнкою звичайною. Препарати М. протипоказані у період вагітності.

Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1992; Палов М. Энциклопедия лекарственных растений. — М., 1998; Растительные ресурсы: Цветковые растения. Их химический состав, использование; семейства Hippuridaceae — Lobeliaceae. — Л., 1987.


Інші статті автора