НЕПОРУШНИЙ ЗАПАС

НЕПОРУШНИЙ ЗАПАС — складова частина оборонних матеріально-технічних запасів держави (запасів воєнного часу), що накопичуються у мирний час для забезпечення мобілізаційного розгортання військ (сил), ведення ними бойових дій у початковий період війни або ліквідації наслідків надзвичайного стану.

Основу Н.з. становить табельне оснащення військових підрозділів, частин, з’єднань, установ, а також запаси табельних матеріально-технічних засобів складів і баз постачання для поповнення поточних витрат. За призначенням Н.з. поділяють на військові, оперативні та запаси центру. Військові запаси призначені для формування та розгортання військових частин і установ, переходу на штати воєнного часу та приведення їх у бойову готовність. Військові запаси знаходяться безпосередньо у військових частинах і установах. Вони розраховані здебільшого на одну військову операцію (3–5 діб). Поповнення запасів здійснюється за рахунок оперативних запасів, призначених для поповнення поточних витрат і бойових втрат військ та сил флоту при їх оперативному розгортанні і під час перших бойових операцій. Оперативні запаси формують відповідно до норм запасів матеріально-технічних засобів для складів (баз) оперативних з’єднань, флотів і зберігають на складах і базах. Запаси центру призначені для забезпечення нових формувань, компенсацій безповоротних бойових втрат матеріально-технічних засобів. Запаси центру створюються за планами Генерального штабу Збройних сил України і є його резервом. За розрахунками, запаси центру повинні забезпечити 1–3-місячну потребу військ, які розпочали бойові дії. Матеріальне забезпечення армії в перші місяці військових операцій здійснюється з мобілізаційних запасів, які створюються в мирний час на період демобілізування оборонних галузей народного господарства.

Непорушні й мобілізаційні запаси є загальнодержавною власністю, управління якими здійснюють вищі державні органи — ВР та її виконавчі органи: уряд, центральні відомства безпосередньо і шляхом видання нормативно-правових актів — законів і підзаконних актів (закони «Про державний матеріальний резерв» (1997), «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (1999); «Положення про організацію накопичення, утримання й використання непорушних запасів озброєння, боєприпасів, військової техніки та інших матеріальних засобів в армії та військово-морського флоту» (2000 р.)).

Міністерство оборони України в мирний час організовує та здійснює накопичення Н.з. матеріально-технічних засобів для військових формувань у разі їх мобілізаційного розгортання.

 П.С. Сирота, В.В. Трохимчук, В.І. Гридасов та ін. Організація забезпечення медичним майном військових частин і медичних установ в умовах надзвичайного стану. — Х., 2002; Положення про роботу медичних складів. — К., 2000.