НАТРІЮ ХЛОРИД

НАТРІЮ ХЛОРИД (ДФУ), Natrii chloridum (PhEur), Sodium chloride (BP, USP, JP), Sodium chloride (CAS № 7647-14-5); син.: Alberger; chlorure de sodium; common salt; hopper salt; natural halite; rock salt; saline; salt; sea salt; table salt — білий кристалічний порошок, або безбарвні кристали, або білі крупинки з солоним смаком, містить NaCl у межах 99,0–100,5%. Кристалічна решітка має гранецентровану кубічну структуру. Чистий Н.х. малогігроскопічний, але при наявності домішок його гігроскопічність значно підвищується. Зустрічається в природі у вигляді мінералу галіту (кам’яна сіль). Твердий Н.х. не містить кристалізаційної води, хоча при температурі нижче 0 °С сіль може кристалізуватися у дигідрат.

NaCl                         Мол. м. 58,44

Н.х. отримують випаровуванням морської води під дією сонця, або випаровуванням ропи з підземних солоних покладів. Має такі властивості: pH 6,7–7,3 (насичений водний розчин); Tкип — 1413 °C; густина — 2,17 г/cм3 (1,20 г/cм3 для насиченого водного розчину); щільність (in bulk) — 0,93 г/cм3, щільність (справжня) — 1,09 г/cм3; діелектрична константа — 5,9 у 1 МГц; депресія точки замерзання: 11,69% водний розчин — 6,90 °C; 17,53% водний розчин — 10,82 °C; 23,38% водний розчин — 15,14 °C; 30,39% водний розчин — 21,12 °C; твердість (Mohs) — 2–2,5; Tпл — 804 °C; гігроскопічний при відносній вологості вище 75%; осмолярність (ізотонічність) — 0,9% водний розчин є ізотонічним до сироватки; показник заломлення n20D =1,343 для 1 М водного розчину; при 20 °C малорозчинний у спирті; розчинний у 95% етиловому спирті (1:250), гліцерині (1:10), воді (1:2,8), при 100 °C (1:2,6); 10% розчин має в’язкість 1,19 мПа/с.

Н.х. використовується у виробництві парентеральних та непарентеральних ЛП. В основному його використовують при виготовленні ізотонічних розчинів; як мастильну речовину (розпушувач, розчинник) при приготуванні капсул. Раніше використовували при виготовленні таблеток прямим пресуванням, хоча сьогодні цей метод не дуже поширений. Використовується також як каналоутворювальний агент і як осмотичний агент в ядрах таблеток із контрольованим вивільненням; як модифікатор пористості в таблеткових покриттях і для контрольованого вивільнення діючих речовин з мікрокапсул. При додаванні Н.х. у водні розчини плівкоутворювачів, які містять гідроксипропілцелюлозу або гідроксипропілметилцелюлозу, пригнічує агломерацію кристалічних часток целюлози. Н.х. може також використовуватись для модифікованого вивільнення діючих речовин із гелів та емульсій; для контролю розміру міцели для регулювання в’язкості дисперсії полімеру (змінює іонний характер складових препарату).

Н.х. використовується як розпушувач (розчинник) для капсул у концентрації 10–80%; для отримання таблеток прямим пресуванням — 10–80%; як водорозчинна мастильна речовина — 5–20%; для контролю флокуляції суспензій — у концентрації ≤1%; для отримання ізотонічних розчинів для в/в або очного застосування — ≤0,9% (фармакологічна група B05X A03; B05C B01; A12C A01; S01X A03 — розчини електролітів).

Ізотонічний розчин Н.х. застосовують при значних втратах позаклітинної рідини або недостатнього її надходження до організму (токсична диспепсія, холера, діарея, блювання, великі за площею опіки з сильною ексудацією та ін.); при гіпохлоремії й гіпонатріємії зі зневодненням; кишковій непрохідності; інтоксикації, а також для промивання ран, очей, слизової оболонки порожнини носа; змочування перев’язувального матеріалу. Гіпертонічний розчин використовують при легеневих, шлункових та кишкових кровотечах, для проведення форсованого діурезу (допоміжний осмотичний діуретик); зневодненні; отруєнні нітратом срібла; лікуванні гнійних ран (місцево).

В організмі людини та тварин внутрішньоклітинна та позаклітинна (насамперед кров) рідини знаходяться у стані ізотонічної (ізоосмотичної) рівноваги, яка є однією із найважливіших умов нормального функціонування клітини. При порушенні цієї умови виникає переміщення води та деяких розчинених у ній речовин із клітини або навпаки — до неї, що зумовлює порушення структури та нормальної життєдіяльності клітини. В організмі людини осмотичний тиск позаклітинної рідини зумовлюють, насамперед, іони Na+, які знаходяться в плазмі крові у вигляді Н.х. із концентрацією 0,9% (див. Ізотонічні (ізоосмотичні) розчини). Крім того, за дією на серцевий м’яз Na+ є антагоністом К+ — він розслабляє міокард. Тому Н.х. використовують у препаратах для лікування серцево-судинних захворювань.

Водні розчини Н.х. стійкі, але можуть викликати вимивання скляних часток із деяких типів скляних контейнерів. Водні розчини можна стерилізувати автоклавуванням або стерильною фільтрацією. Особливості пресування та механічні властивості таблеток залежать від відносної вологості та умов зберігання, тому Н.х. необхідно зберігати у герметично закритій тарі у прохолодному, сухому місці.

Н.х. є важливим харчовим продуктом, який використовують для приготування страв, консервування, годівлі тварин, входить до складу мінеральних вод. Н.х. є одним із найважливіших видів вихідної сировини, що використовується для одержання натрію гідроксиду, хлору, соди, натрію сульфату тощо.

ДФУ. — Х., 2001; Краткая химическая энциклопедия. — М., 1988; Компендиум 2015 — Лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии / И.С. Чекман, А.П. Пелещук, О.А. Пятак и др. — К., 1987; Суховєєв В.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О., Приплавко С.О. Металовмісні лікарські препарати. — К., 2000; Gonza’lez-Rodriguez M.L., Ferna’ndez-Herva’ s M.J., Caraballo I., Rabasco A.M. Design and evaluation of a new central core matrix tablet // Int. J. Pharm. — 1997. — № 146; Heng P.W., Hao J.S., Chan L.W., Chen S.H. Influence of osmotic agents in diffusion layer on drug release from multilayer coated pellets // Drug. Dev. Ind. Pharm. — 2004. — № 30; Shivanand P., Sprockel O.L. A controlled porosity drug delivery system // Int. J. Pharm. — 1998. — № 167; Yuasa H., Nakano T., Kanaya Y. Suppression of agglomeration in fluidized bed coating I. Suppression of agglomeration by adding sodium chloride // Int. J. Pharm. — 1997. — № 158.


Інші статті автора