НАСТРІЙ — відносно стійкий психічний стан, який характеризується наявністю загального емоційного фону, що визначає виникнення й перебіг різних переживань і значною мірою впливає на поведінку людини. Н. по-різному впливає на психічні процеси, що відбуваються у людини. На відміну від відчуттів, завжди спрямованих на той чи інший об’єкт (теперішній, майбутній, минулий), Н., часто викликаний певною причиною, конкретним приводом, виявляється в особливостях емоційного відгуку людини на вплив будь-якого характеру. Н. характеризується позитивним тоном (веселий, життєрадісний, піднесений) або негативним (сумний, пригнічений), а також різною динамікою. Відносно стійкий Н. виникає внаслідок задоволення або незадоволення вагомих запитів і прагнень людини. Серед факторів, що визначають індивідуальні відмінності людей щодо швидкості зміни Н. та інших його особливостей, важливе місце посідають характеристики темпераменту. Думка, що Н. панує над людиною і не підлягає вольовому контролю, не зовсім правильна, оскільки при ретельному самоаналізі можна розкрити чинники, що спричинили певний Н. Якщо Н. виражається негативним емоційним фоном (поганий Н.), можна виявити фактори, які його викликали, і спробувати їх усунути. Людина з досить сильною волею здатна мимоволі впливати на свій Н., прагнучи, щоб він не спричиняв негативного впливу на її поведінку. Уміння керувати своїм Н. формується поступово і є складовою виховання. Отже, Н. є сумарною характеристикою емоційного стану людини.
Н. може бути рівним (ейтимічним), піднесеним (гіпертимічним), зниженим (гіпотимічним), тривожним і т.д. Загальним тоном Н. багато в чому визначається перебіг деяких психічних процесів, у т.ч. й мислення. Дифузність, відсутність чіткої усвідомленої прихильності до певних предметів чи процесів і достатня стійкість дозволяє вважати Н. окремим показником темпераменту. На відміну від ситуативних емоцій та афектів, Н. є емоційною реакцією не на безпосередні наслідки конкретних подій, а на їхнє значення для суб’єкта в контексті загальних життєвих планів, інтересів та очікувань. Сформований Н., у свою чергу, може впливати на емоційні реакції залежно від подій, що відбуваються, відповідно змінюючи напрям думок, сприйняття (перцепція соціальна) і поведінку. Залежно від рівня усвідомлення причин, що викликали конкретний Н., він переживається або як нерозчленований загальний фон (піднесений, пригнічений Н.), або як чітко ідентифікований стан (нудьга, смуток, туга, страх або ж захоплення, радість та ін.). Уміння контролювати Н., знаходити і засвоювати способи його свідомого коригування (саморегуляція) — важливе завдання виховання та самовиховання. Безпричинне коливання Н. може мати патологічне походження, зумовлене такими психологічними властивостями, як підвищена тривожність, нестійкість, емоційність та ін. (характер, акцентуація, відчуття).
Альмуханова А.Б., Гладкова Е.С. и др. Большая психологическая энциклопедия. — М., 2007; Деркач А.А. Акмеологическая культура личности: содержание, закономерности, механизмы развития. — М., 2006; Кэттелл Р., Айзенк Г., Оллпорт Г. Психология индивидуальности. Факторные теории личности. — СПб, 2007; Лобанов А.П. Психология интеллекта и когнитивных стилей. — М., 2008.