ПСИХОЗ

Психоз (лат. psychosis < грец. psyche — душа) — найтяжча форма психічних хвороб.

Психоз можуть проявлятися маячнею (помилкові судження й висновки на хворобливій основі, що не піддаються корекції переконанням), вираженими емоційними порушеннями (див. Емоційні порушення), галюцинаціями (сприйняття без об’єкта, коли людина бачить, чує, відчуває те, чого в дійсності не існує), порушенням свідомості (відчуженість від навколишнього світу, дезорієнтація, амнезія). Під час психозу — хворий неправильно оцінює себе і оточення і, як наслідок, у нього формується неадекватна поведінка, яка стає непередбачуваною. Для хворого з психозами характерна повна втрата здатності критично оцінювати свою поведінку.

Причини психозу можуть бути ендогенними — психоз у хворих на шизофренію (див. Шизофренія), маніакально-депресивний психоз (див. Маніакально-депресивний психоз), інволюційний психоз; ендогенно-органічними — психоз при епілепсії (див. Епілепсія), психоз при судинних захворюваннях головного мозку, психоз при хворобах Альцгеймера і Піка; екзогенно-органічними — психоз при тяжких інфекціях, черепно-мозкових травмах, пухлинах головного мозку, алкоголізмі, нарко- і токсикоманіях, медикаментозних і немедикаментозних отруєннях; психогенними — реактивний психоз у відповідь на психічну травму. Прикладами П., викликаного ліками, є отруєння атропіном, циклодолом та іншими блокаторами М-холінорецепторів з центральною дією; дифенгідраміном, прометазином та іншими блокаторами Н1-гістамінорецепторів; кокаїном, амфетаміном, кетаміном. психодислептиками (психотоміметиками) — діетиламідом лизергінової кислоти (ЛСД-25), мескаліном, псилоцибіном та іншими речовинами. Психози виникають при використанні з токсикоманічною метою бензину, ацетону, клею «Момент» та інших речовин.

Хворі на психоз можуть становити небезпеку для себе і оточуючих, тому потребують негайної госпіталізації. Модельні психози в експериментальній практиці викликають у тварин за допомогою психодислептиків.

Лікування психозу залежить від характеру головного симптому. Галюцинаторно-маячну симптоматику, психомоторні порушення пригнічують антипсихотичні препарати, або нейролептики. На афективні розлади впливають антидепресанти (див. Антидепресанти) і препарати літію. При отруєннях необхідні детоксикація, застосування специфічних антагоністів (напр. при отруєнні блокаторами М-холінорецепторів використовують аміностигмін або інші антихолінестеразні препарати). Інфекційні психози вимагають етіотропного лікування основного захворювання й дезінтоксикації, для купірування власне психотичної симптоматики зазвичай досить застосування анксіолітиків або транквілізаторів (діазепам). Алкогольні психози також вимагають призначення анксіолітиків.

Авруцкий Г.Я., Недува А.А. Лечение психически больных. — М., 1988; Коркина М.В., Лакосина Н.Д., Личко А.Е. и др. Психиатрия. — М., 2002; Кузнєцов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія. — К., 1993; Маркова И.В., Афанасьев В.В., Цыбулькин Э.К. и др. Клиническая токсикология детей и подростков. — СПб., 1998.


Інші статті автора