ЛІКАРСЬКИЙ ПРЕПАРА́Т

ЛІКАРСЬКИЙ ПРЕПАРАТ або фармацевтичний препарат (лат. praeparatum — виготовлене) — продукт фармацевтичної діяльності, що має певний склад, певну лікарську форму, упаковку, термін придатності. ЛП призначається хворій людині з метою діагностики, лікування чи полегшення симптомів захворювання або зміни стану фізіологічних функцій організму, а також профілактики, напр. контрацептивні засоби, стрес-препарати та ін. До ЛП висуваються суворі вимоги (терапевтична ефективність, безпечність, точність дозування діючих речовин, стабільність та ін.), він дозволяється до застосування в медичній практиці лише після державної реєстрації (див. Державний реєстр лікарських засобів). ЛП може бути продуктом виробництва іншої галузі або продуктом міжгалузевого призначення і споживання, а тому підлягає обов’язковій стандартизації та сертифікації. Якість ЛП контролюється відповідно до вимог АНД та показників біодоступності (див. Аналітично-нормативна документація, Біологічна доступність). Останнім часом спостерігається тенденція до підвищення вартості розробки (див. Фармацевтична розробка) та складності виведення ЛП на ринок унаслідок підвищення вимог до його якості (збільшення кількості та складності фармацевтичних і клінічних досліджень). Так, вартість одного оригінального ЛП в 1995 р. становила близько 600 млн дол., в 2000 р. — більше 800 млн дол., а в 2005 р. нерідко перевищувала 1 млрд дол. США.

Єдиної класифікації ЛП не існує. Більшість класифікацій базується на системному принципі дії ЛП, де перевага надається спрямованості впливу на функції окремих систем організму: серцево-судинну, органів дихання, травлення тощо. Часто ЛП класифікують за їх основним фармакологічним ефектом, або видом біологічної активності (снодійні, анальгетичні, жовчогінні, проносні; наркотичні; психотропні та ін.), або за фармакотерапевтичним принципом (протиепілептичні, протипаркінсонічні, протиаритмічні та ін.). Інколи ЛП систематизують за локалізацією та характером дії на рівні специфічних рецепторних систем (холіноміметики і холіноблокатори, адреноміметики й адреноблокатори). При більш докладній систематизації їх поділяють з урахуванням направленості дії на окремі типи рецепторів, напр. ЛП М-холіноміметичні, М-холіноблокуючі, М- і Н-холіноміметичні, α-адреноміметичні, β-адреноміметичні та ін.). У деяких випадках систематизація ЛП проводиться на основі органної локалізації (серцеві глікозиди, маткові ЛП), механізму дії (інгібітори моноамінооксидази А, антихолінестеразні та ін.), приналежності ЛП до певних класів речовин біогенної природи (вітамінні, гормональні, ферментні та ін.). Протимікробні та протипаразитарні ЛП поділяють за спектром їх дії (протитуберкульозні, протигрибкові, противірусні, протипухлинні тощо) або за переважними особливостями застосування (антисептичні, дезінфекційні, рентгеноконтрастні). З профілактичною метою використовують головним чином дезінфекційні, хіміотерапевтичні, вітамінні та деякі інші ЛП. Можлива систематика ЛП за напрямом призначення у медицині (офтальмологічні, стоматологічні, косметологічні, гомеопатичні, імунобіологічні) та за іншими ознаками, напр.: за складом (прості, комбіновані); вмістом певних лікарських речовин (препарати натрію, калію, кальцію, бромідів, гормонів) або лікарської рослинної сировини (фітопрепарати, препарати валеріани); за ступенем токсичності (отруйні, сильнодіючі, звичайні); за видом лікарської форми (таблетки, мазі, емульсії тощо); за шляхом уведення в організм (ін’єкційні, ректальні, трансдермальні тощо); за здатністю контролювати вивільнення з лікарської системи (див. Терапевтичні лікарські системи); за правилами відпуску з аптеки (рецептурні, безрецептурні); за властивістю накопичуватись в організмі; за приналежністю до певних груп (оригінальних, відтворених (генеричних), життєво необхідних, на основі крові, біотехнологічні ЛП тощо). В окремі групи виділяють неякісні ЛП, які повинні бути вилучені з обігу на фармацевтичному ринку (див. Неякісні ліки), препарати для захисту рослин від шкідників та хвороб (фунгіциди та ін.), для лікування хвороб у тварин (див. Ветеринарні препарати).

Кожна класифікація має свої переваги і недоліки, а різноманіття класифікаційних підходів робить їх непридатними для одержання єдиних статистичних даних про наявність ЛП на фармацевтичному ринку, для планування необхідного обсягу їх виробництва, контролю за оптимальним використанням, класифікації побічної дії та інших випадків, коли необхідні узагальнені дані про ліки. З цією метою в другій половині XX ст. ВООЗ ООН були запропоновані уніфіковані класифікаційні системи ЛП, які одночасно враховують механізм їх дії, показання до застосування та хімічну структуру АФІ, що входять до їх складу (див. Класифікаційні системи лікарських препаратів). Кожному ЛП певного складу, сили дії та лікарської форми присвоюється тільки один АТС-код. Більше одного АТС-коду може бути надано ЛП, які виробляються в різних дозуваннях (сили дії) або лікарських формах з чітким розмежуванням показань до медичного застосування. Так, ЛП із преднізолоном для застосування в офтальмології (очні краплі) мають АТС-код SO1BAO4, вушні краплі — SO2BAO3, назальні краплі — RO1ADO2; антигемороїдальні ЛП (ректальні супозиторії) мають АТС-код CO5AAO4.

Вибір ЛП з метою застосування в терапії (див. Терапія, Фармакотерапія) здійснюють з урахуванням їх фармакокінетичних і фармакодинамічних характеристик, особливо при комбінованій лікарській терапії (див. Фармакокінетика, Фармакодинаміка), а також з урахуванням лікарської форми і шляхів уведення (див. Лікарська форма, Шляхи введення ліків) та можливих небажаних ефектів (див. Побічна дія ліків). При одночасному вживанні двох і більше ЛП враховують їх можливу взаємодію (див. Взаємодія ліків).

Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии / Л.В. Деримедведь, И.М. Перцев, О.В. Шуванова и др. — Х., 2002; Закон України «Про лікарські засоби» зі змінами і доповненнями 14 лютого 1997 р. № 70/97-ВР та 30 червня 1999 р. № 783-XIV; Настанова 42-02-2002. Лікарські засоби. Належна виробнича практика активних фармацевтичних інгредієнтів. — К., 2002; Настанова 42-3.4: 2004. Настанови з якості. Лікарські засоби. Виробництво готових лікарських засобів. — К., 2004; Первый отечественный форум по клиническим испытаниям // Еженедельник АПТЕКА. — 2006. — № 44; Фармацевтическая опека / И.А. Зупанец, В.П. Черных, С.Б.Попов и др. — Х., 2003; Фармацевтичні і медико-біологічні аспекти ліків / За ред. І.М. Перцева, І.А. Зупанця. — Вінниця, 2007.