Передмова

Фармацевтична енциклопедія України покликана систематизувати та узагальнити відомості про вітчизняну фармацевтичну галузь.

У сучасному розумінні фармація об’єднує сукупність складових науково-практичних напрямків (освітнього, наукового, виробничого та соціально-правового характеру), пов’язаних з ліками, а саме: дослідження фармацевтичного ринку ліків, пошук й обробка вихідної сировини; створення, виробництво, вивчення фармакологічної дії й безпеки, реалізація фармацевтичних препаратів і виробів медичного призначення, забезпечення контролю їх якості та стандартизації; вивчення історії, організаційних питань оптимізації кадрових, матеріальних, фінансових, інформаційних ресурсів та підготовка фармацевтичних кадрів. Це визначення розкриває всебічний зміст фармацевтичної діяльності та значущість усіх складових галузі зі своєчасного забезпечення споживачів якісними та доступними ліками у необхідній кількості. Фармація у комплексі з фармакологією складає науку про ліки (лікознавство).

Кожний фармацевтичний препарат є продуктом, у створенні та вивченні якого бере участь велика кількість кваліфікованих фахівців різних спеціальностей: хіміків, технологів, біотехнологів, фармакологів, біохіміків, фізіологів, фізиків, провізорів, лікарів, економістів, менеджерів, маркетологів, дизайнерів та ін.

Створенню принципово нового фармацевтичного препарату передують 10–15 років копіткої напруженої праці, яка оцінюється інколи в 1 і більше мільярдів доларів США. Навіть спрощена схема процесу створення ліків і вивчення їх ефективності та безпеки передбачає участь великої кількості спеціалістів різних професій. Усі вони незалежно від обов’язків, які виконують (науковий пошук, розроблення складу, технології та методів аналізу, доклінічне або клінічне дослідження, виробництво, маркетингові дослідження, просування фармацевтичних препаратів на ринку тощо), повинні спілкуватися, складати чи користуватися відповідною документацією, точно й однозначно розуміти фармацевтичну термінологію. Правильне застосування термінології дозволяє уникнути непорозумінь при створенні законодавчих та нормативних документів, науково- й навчально-методичної літератури, а також перевантаження фахових документів зайвими розділами, що прийнято називати глосаріями.

З цією метою у Фармацевтичній енциклопедії подані статті, присвячені різним фармацевтичним та дотичним напрямкам: організаційно-економічному, техно­логічному (виробництву і конструюванню фармацевтичних систем), методам контролю й реалізації, сертифікації та стандартизації ліків; опису лікарських рослин і рослинної сировини; фармакології, менеджменту, маркетингу у фармації; лабораторній діагностиці, клінічній фармації та парафармацевтичній продукції; хімії та фізиці; історії фармації та іншим дотичним напрямкам.

Перше видання цієї книги присвячене VI Національному з’їзду фармацевтів України (2004 р.) та 200-річчю Національного фармацевтичного університету.

Друге видання Фармацевтичної енциклопедії приурочене до VII Національного з’їзду фармацевтів України. Воно помітно доповнилося не тільки за рахунок статей із зазначених вище напрямків, але й за рахунок статей, присвячених опису активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин, які використовують при виробництві фармацевтичних препаратів, новітніх методів визначення їх якості, ефективності та безпеки; переліку особистостей, що внесли значний вклад у розбудову всіх складових фармацевтичної галузі.

Фармацевтична енциклопедія містить понад 4 тис. статей. Значна їх частина в енциклопедичний обіг уводиться вперше. Авторами є провідні фахівці та вчені галузі. До статей зазвичай додаються бібліографія, ілюстрації, таблиці. Енциклопедія оснащена науково-довідковим апаратом.

Видання розраховане на працівників галузі, студентів, усіх, хто цікавиться питаннями, пов’язаними з ліками.

Редакційна колегія Фармацевтичної енциклопедії буде вдячна користувачам за відгуки та побажання.

Голова редакційної ради фармацевтичної енциклопедії,

чл.-кор. НАН України, професор В.П. Черних