ЦЕФАЗОЛІНУ НАТРІЄВА СІЛЬ

ЦЕФАЗОЛІНУ НАТРІЄВА СІЛЬ (cefazolinum natricum), натрію (6R,7R)-3-[(5-метил-1,3,4-тіадіазол-2-іл)тіометил]-8-оксо-7-[2-(1-Н-тетразол-1-іл)ацетамідо]-5-тіа-1-азабіцикло[4.2.0]окт-2-єн-2-карбоксилат.

C₁₄H₁₃N₈NaO₄S₃                                                     Мол. м. 476,5

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий порошок, дуже гігроскопічний, легкорозчинний у воді, дуже малорозчинний у спирті, практично нерозчинний в етері. Питоме оптичне обертання від –15° до –24° (5% водний розчин). УФ-спектр: λ_max=272 нм (=260–300) у воді, потім NaHCO₃, λ_max=266 нм (=214) в 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої. Зберігають у щільно закупореному контейнері в захищеному від світла місці при температурі не вище 30 °С.

Ідентифікують методом ХТШ; з розчином формальдегіду в кислоті сірчаній; реакцією на натрій. Кількісно визначають методом рідинної хроматографії.

Фармакологічна група. J01D A04; J01D A04 — антибіотики групи цефалоспоринів I покоління.

Фармакологічні ефекти. Діє бактерицидно, порушуючи біосинтез клітинних мембран бактерій. До цефазоліну чутливі: золотистий стафілокок (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis (стафілококи, резистентні до метициліну, а також стійкі і до цефазоліну), бета- гемолітичні стрептококи групи А та інші штами стрептококів (багато штамів ентерококів резистентні до цефазоліну), Streptococcus (Diplococcus) pneumoniae, E. coli, Proteus mirabilis, Klebsiella spp., Enterobacter aerogenes, Haemophilus influenzae. Більшість індолпозитивних штамів Proteus (Proteus vulgaris), а також Enterobacter cloacae, Morganella morganii, Rrovidencia rettgeri, Serratia, Pseudomonas spp. і Acinetobacter spp. резистентні до цефазоліну.

Застосування. Інфекції, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами, зокрема інфекції ВДШ. Середній отит, бронхіт, пневмонія, інфекції сечових і жовчовивідних шляхів, органів малого таза, шкіри і м’яких тканин, кісток і суглобів. Остеомієліт. Мастит, ендокардит, сепсис, перитоніт. Ранові, опікові та післяопераційні інфекції. Сифіліс, гонорея, профілактика післяопераційних інфекційних ускладнень у випадках підвищеного ризику їх розвитку (вагінальна гістеректомія, холецистектомія у пацієнтів віком старше 70 років із гострим холециститом, механічною жовтяницею або конкрементами в жовчних протоках та ін.) (див. Цефалоспорини).

Компендиум 2015 — Лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; The Merk index: An Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed. — 2001. — № 1.