ПРЕБІОТИКИ

ПРЕБІОТИКИ (лат. prae — попереду, перед + bios — життя) — ЛП для лікування дисбіотичних порушень (див. Дисбактеріоз), до складу яких входять специфічні субстанції. За своїм складом вони ідентичні метаболітам облігатної кишкової мікрофлори або містять харчові речовини (пектин, олігосахариди, лактулозу та інші види харчових волокон), при розщепленні яких мікробною флорою збільшується кількість таких метаболітів. Механізмом їх дії є створення необхідного біологічного середовища, яке сприяє адгезії та колонізації на епітелії кишки нормальної мікрофлори і одночасно створює несприятливі умови для життєдіяльності патогенних мікроорганізмів, що в свою чергу сприяє санації кишечнику.

П. можна розділити на дві групи. Представниками першої групи є Хілак та Хілак-форте, що містять стерильний концентрат продуктів обміну речовин нормальної мікрофлори кишечнику (грампозитивних та грамнегативних симбіонтів). Вони утворюють молочну кислоту, а також лактозу, амінокислоти та коротколанцюгові леткі жирні кислоти. Ці речовини сприяють відновленню біологічного середовища в кишечнику, необхідного для існування нормальної мікрофлори і пригнічують ріст патогенних та умовно-патогенних бактерій. Представниками другої групи є препарати Нормазе, Дуфалак, Лактулакс. Дисахарид лактулоза використовується також як харчова добавка, яка порівняно з іншими харчовими речовинами є сприятливим поживним середовищем для біфідобактерій, лактобацил, пропіоновокислих бактерій та ін. Лактулоза — це синтетичний дисахарид, який не зустрічається в природі. В ньому кожна молекула галактози сполучається з 1,4 зв’язком молекули фруктози. Лактулоза потрапляє у товстий кишечник у незміненому вигляді (лише близько 0,25–2,0% всмоктується у незміненому вигляді у тонкій кишці) та служить харчовим субстратом для сахаролітичних бактерій. У процесі бактеріального розкладення лактулози на коротколанцюгові жирні кислоти (молочну, оцтову, пропіонову, масляну) знижується рН вмісту товстої кишки. За рахунок цього ж підвищується осмотичний тиск, який приводить до затримки рідини у просвіті кишки та прискорення її перистальтики. Використання лактулози як джерела вуглеводів і енергії приводить до збільшення бактеріальної маси та супроводжується активною утилізацією аміаку й азоту амінокислот. Вказані П. значно посилюють дію пробіотиків.

Каширская Н.Ю. Значение пробиотиков и пребиотиков в регуляции кишечной микрофлоры // Международний реферативный журнал. — 2000. — № 13–14; Партин О.С. Хилак-форте в комплексном лечении больных острыми кишечными инфекциями и хроническими заболеваниями желудочно-кишечного тракта // Consilium Medicum. Гастроэнтерология (Приложение). — 2004. — Т. 6 — № 1.