ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ

ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ — форма реалізації фінансово-кредитних відносин учасників із приводу організації та здійснення фінансування інвестиційного проекту з використанням різноманітних фінансових інструментів за умови, що джерелами погашення заборгованості виступають генеровані проектом грошові потоки, а забезпеченням погашення боргу виступають активи учасників фінансування. Схема взаємозв’язків учасників П.ф. наведена на рис. 1.

рис. 1

У більшості випадків об’єктом П.ф. є сектор соціальної та виробничої інфраструктури, що характеризуються значною капіталомісткістю, низькою комерційною ефективністю, але має стратегічне значення для економіки країни. Світова практика вирізняє такі принципи П.ф.: 1) принцип підвищеної ризикованості П.ф. спонукає до розподілу ризиків серед максимальної кількості учасників проекту, а ризики за проектом, у свою чергу, потребують ретельного відстеження та попереднього аналізу з метою укладання контрактів зі споживачами продукції та страхувальниками на період до повного погашення кредиту; 2) покриття боргу — урахування установою, що фінансує, ґрунтується на показнику обслуговування боргу (як співвідношення очікуваних чистих надходжень від реалізації проекту до загальної суми заборгованості та відсотків). Отримані результати порівнюються з базовим варіантом інвестиційного проекту, який підготував незалежний консультант; 3) ринковий принцип вимагає від фінансово-кредитної установи детального аналізу кон’юнктури ринку майбутньої продукції, що обумовлюється під час підписання кредитної угоди. Такий аналіз ринку проводиться з метою визначення динаміки цін на період експлуатації об’єкта; 4) принцип обмеженої відповідальності клієнта випливає з визначення П.ф., згідно з яким погашення заборгованості відбувається за рахунок доходів від реалізації проекту, а відповідальність клієнта — інвестора проекту — визначається розміром власних коштів, спрямованих на проект; 5) забезпечення джерелами фінансування проекту ґрунтується на додержанні досить високого співвідношення між власними та запозиченими коштами, що коливається залежно від галузі; 6) гарантування інвестицій: гарантія як безумовне зобов’язання у разі настання гарантійного випадку необхідності перераховувати установі, що фінансує, певну суму коштів; гарантія під час завершення фінансування пов’язана з відповідальністю інвесторів за повну реалізацію інвестиційного проекту; додаткова гарантія щодо депозитів суб’єктів, які беруть участь у фінансуванні проекту; 7) повернення та платності: забезпечує послідовну ліквідацію заборгованості, графік якої відповідає життєвому циклу інвестиційного проекту таким чином, що повернення боргу починається після досягнення повного рівня виробничої потужності, а темпи погашення заборгованості прямо пропорційні темпам зростання виробництва продукції. Існуючі види П.ф. наведені на рис. 2. За джерелами мобілізації фінансових ресурсів П.ф. можна розрізняти як такі, що реалізуються за рахунок: власних коштів підприємств; запозичених коштів (зазвичай інвестиційних кредитів та іпотечних позичок); залучених коштів (акціонерів, компаньйонів, пайових внесків тощо); коштів державного бюджету; інших внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування. Застосовують дві форми спільного П.ф.: паралельне фінансування, за якого проект ділиться на складові, що кредитуються різними незалежними між собою кредиторами в межах установленої для них квоти; синдиковане фінансування, за якого всі кредитори надають позички в ході виконання проекту. Така форма фінансування реалізується через консорціумний кредит, що надається двома чи більше кредиторами, об’єднаними в консорціум, одному позичальнику. На відміну від синдикованого фінансування, під час паралельного фінансування переговори з позичальником проводяться окремо кожним банком-учасником, а після узгодження всіх умов операції укладається загальна кредитна угода.

рис. 2

У наш час П.ф. — одна з найпоширеніших форм залучення та організації інвестицій у реальний сектор економіки як у промислово розвинутих, так і в нових індустріальних країнах і тих, що розвиваються. За схемою П.ф. сьогодні реалізується значна кількість проектів із загальним обсягом фінансування кожного до 100 млн дол. США. Для успішного виконання великих проектів (зазвичай міжнародних) використовують різні комбінації видів боргового та пайового, зовнішнього та внутрішнього фінансування, гарантій та організацій структур, а також різноманітні схеми П.ф. різних типів. До форм П.ф., які успішно використовують в українських умовах для реалізації великих інвестиційних проектів, можна віднести схеми залучення іноземних інвестицій у разі поєднання фінансування з обмеженим регресом, фінансування під державну гарантію компенсації та забезпечення політичних ризиків через їх страхування або привілейований статус кредиторів. Прикладом П.ф. є кредит на суму 32 млн євро ПрАТ «Фармак». Кошти кредиту були використані для модернізації існуючого виробництва компанії та для будівництва нових виробничих потужностей. Кредит дав змогу компанії «Фармак» почати виробництво нової фармацевтичної продукції, у т.ч. вакцин і кардіологічних препаратів — генериків, відповідно до галузевих стандартів належної виробничої практики Європейського Союзу (GMP). Частина кредиту була синдикована двом комерційним банкам: «ING Bank NV», відділення у місті Дубліні, і «Raiffeisen Zentralbank Österreich AG», які надали 10 млн євро відповідно до структури A/B кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку.

Бардиш Г.О. Проектне фінансування: Підручн. — К., 2008; Пересада А.А., Майорова Т.В., Ляхова О.О. Проектне фінансування: Підручн. — К., 2005.