ЛАКТОЗА

ЛАКТОЗА (лат. lас — молоко), молочний цукор — дисахарид, утворений залишками D-галактози та D-глюкози, існує у вигляді α- і β-форм.

Емпірична формула C12H22O11 Мол. м. 360,31

Laktoza.ai

Лактоза (β-форма)

У фармацевтичній промисловості використовують Л. моногідрат, Л. зневоднену та Л. для спреїв (рисунок).

Л. моногідрат (Lactosium monohydricum (PhEur), Lactose monohydrate (BP, USPNF)) виробляється промисловістю з цукру-сирцю чи з сироватки молока і має такі властивості: індекс перелому — 0,0749 (сила пресування 189,5 MПa) або 0,0883 (сила пресування 191,0 MПa); індекс зчеплення — 0,0081 (сила пресування 189,5 MПa); 0,0052 (сила пресування 191,0 MПa); сила пресування — 1,86–1,87 МПа, щільність (об’ємна) — від 0,47 до 0,77 г/cм3; щільність (насипна) — від 0,64 до 0,95 г/cм3; щільність (істинна) — 1,545 г/cм3; Tпл — 201–202 °C (для зневодненого моногідрату α-лактози). Л. моногідрат містить ~5% води кристалізаційної (межа вмісту води 4,5–5,5%); сила деформації: 370,0 MПa (сила пресування 189,5 MПa); 485,0 MПa (сила пресування 191,0 MПa); практично нерозчинна у хлороформі, етанолі, ефірі; розчинна у воді; кут питомого обертання [a]o°: від +54,4° до +55,9° для 10% розчину. Моногідрат α-лактози здатний кристалізуватися з перенасичених розчинів при температурі 93,5 °C. Кристалічні форми: піраміда, призма і сокира — залежать від методу осадження й кристалізації.

Laktoza_01.tif
а

Laktoza_02.tif
б

Laktoza_03.tif
в

Рисунок. Фармакопейні види лактози: а — лактоза моногідрат; б — лактоза зневоднена; в — лактоза для спреїв (x100, x200, x300 відповідно; виробник: DMV International)

Л. зневоднену (Lactosum anhydricum (PhEur), Anhydrous lactose (BP, USPNF)) отримують шляхом висушування на вальцьовій сушарці при температурі 93,5 °С. Отриманий продукт подрібнюють і досушують. Л. зневоднена має такі властивості: індекс перелому — 0,0362; індекс зчеплення — 0,0049 (сила пресування 177,8 MПa); щільність (об’ємна) — 0,68 г/cм3 для Pharmatose DCL 21; 0,67 г/cм3 — для Pharmatose DCL 22; 0,65 г/cм3 — для Super-Tab Anhydrous; щільність (насипна) — 0,88 г/cм3 для Pharmatose DCL 21; 0,79 г/ cм3 — для Pharmatose DCL 22; 0,87г/cм3 — для Super-Tab Anhydrous; щільність (справжня) — 1,589 г/cм3; 1,567 г/cм3 — для Super-Tab Anhydrous. Tпл 223,0–252,2 °C. Сила деформації — 521,0 MПa (сила пресування 177,8 MПa); зменшений модуль еластичності — 5315 (сила пресування 177,8 MПa); розчинна у воді; слаборозчинна в етанолі (95%) та ефірі. Специфічна площа поверхні — 0,41 м2/г для Pharmatose DCL 22; 0,37 м2/г — для Super-Tab Anhydrous; кут питомого обертання [α]D25 — від 54,4° до 55,9°; межа міцності — 2,577 MПa (сила пресування 177,8 MПa). У Л. зневодненої Anhydrous Lactose NF Direct Tableting і Lactose NF 60M вміст води ≤1,0%; втрата ≤0,5% при висушуванні. У Л. Pharmatose DCL 21 (typical) вміст води 0,5%; втрата 0,2% при висушуванні; для Pharmatose DCL 22 вміст води 0,2%; втрата 0,2% при висушуванні; для Super-Tab Anhydrous втрата 0,15% при висушуванні.

При отриманні Л. для спреїв суспензію кристалів α -лактози моногідрату висушують розпиленням у сушарці. Приблизно 10–20% загальної кількості Л. знаходиться в розчині, а інші 80–90% — у кристалічній формі. Внаслідок сушіння утворюються сферичні частинки продукту, розмір яких залежить від первинного розміру частинок Л. моногідрату і кількості аморфної Л. Властивості Л. для спреїв: індекс зчеплення — 0,0044 для NF Lactose-315 (сила пресування 54,90 MПa); індекс перелому — 0,1671 для NF Lactose-315 (сила пресування 54,90 MПa); щільність (об’ємна) — від 0,58 до 0,67 г/cм3; зменшений модуль еластичності — 5648 для NF Lactose-315 (сила пресування 5,49–54,90 MПa); межа міцності — 2,368 MПa для NF Lactose-315 (сила пресування 54,90 MПa); вміст води — від 4,8 до 5,2%.

У виробництві ЛП використовують Л. як наповнювач (розріджувач) при отриманні капсул, таблеток, порошків тощо; може виступати як матриця при корекції балансу — гомеостазу організму та нейтралізації екологічних та інфекційних патологічних (зовнішніх) чинників впливу. Л. є складовою частиною при отриманні розчинів для парентерального харчування. Заморожений розчин Л. моногідрату використовують при виробництві ліофілізованої продукції. Л. моногідрат у співвідношенні з цукром (1:3) використовують при отриманні плівкових (цукрових) оболонок. Л. зневоднену використовують із гігроскопічними діючими речовинами (з урахуванням низького вмісту в ній вологи).

Л. гідролізується кислотами та специфічними ферментами — лактазами, які знаходяться у складі кишкового соку ссавців і деяких мікроорганізмів. Негативна реакція організму на Л. може виникати при нестачі ферменту лактази. Л. моногідрат несумісний з амінокислотами, амінофілінами, амфетанами, лізиноприлом. Суміш Л. зневодненої з лейкотрином або з Л. моногідратом (при вологості повітря 75% та температурі 40 °С) викликає розпад таблетки. При вологості 80% та більше Л. зневоднена пліснявіє; може змінювати початковий колір на коричневий. Термін зберігання Л. становить 6 міс (у щільно закритій тарі, у сухому та прохолодному місці).

Інша галузь застосування Л. — харчова промисловість.

Жогло Ф., Возняк В., Попович В., Богдан Я. Допоміжні речовини та їх застосування в технології лікарських форм. — Львів, 1996.


Інші статті автора