БАРБІТУРАТИ

БАРБІТУРАТИ — похідні барбітурової кислоти, в яких атоми водню (один або два) у положенні 5 заміщені на алкільний, циклоалкільний або арильний радикал.

barbituraty01.eps

Кислота барбітурова

barbituraty02.eps

Загальна формула похідних кислоти барбітурової

Кислотні властивості (рКа — 10) кислоти барбітурової зумовлені рухливістю атомів гідрогену метиленової та імідної груп, тому для неї характерна кето-енольна та лактам-лактимна таутомерія:

barbituraty03.eps

Барбітурова кислота в 5–6 разів сильніша за оцтову. 5-Монозаміщені кислоти кислоти барбітурової також досить сильні (напр. 5-етилбарбітурова кислота), а 5,5-дизаміщені (напр. 5,5-діетилбарбітурова кислота) — дуже слабкі кислоти, слабші за вугільну кислоту.

Кислі властивості барбітуратів дозволяють отримувати сольові форми, які на відміну від кислотних форм, розчинні у воді.

Синтезують Б. звичайно конденсацією дизаміщених малонових або ціанооцтових ефірів із сечовиною або диціанамідом у присутності натрію алкоголяту в розчині абсолютного спирту. Б. — білі кристалічні речовини або біла піноподібна маса (гексенал), або суха пориста маса жовтуватого кольору зі своєрідним запахом (тіопентанал-натрій), гіркі на смак. Б. — кислоти, практично нерозчинні або малорозчинні у воді, розчинні або важко розчинні у спирті та інших органічних розчинниках, легко розчинні в розчинах лугів. Б.– солі гігроскопічні, розчинні або легкорозчинні у воді та спирті, практично нерозчинні в ефірі. Для підтвердження тотожності Б. проводять реакції утворення комплексних солей з катіонами важких металів, утворення солей дизаміщених похідних оцтової кислоти, реакції конденсації та реакції на функціональні угруповання. Натрієві солі ідентифікують за іонами Na+ та Тпл кислотної форми. Для кількісного визначення використовують методи кислотно-основного титрування, аргентометрію (для кислотної або сольової форми) та гравіметрію для кислотних форм.

Б. пригнічують ЦНС і тому застосовуються в медицині як заспокійливі та снодійні (барбітал, етамінал-натрій), протисудомні ЛП (бензонал), а деякі (пентабарбітал, бутабарбітал) — в основному як допоміжні ЛП при загальній анестезії. Високі дози можуть бути смертельними внаслідок пригнічення дихання. При тривалому прийомі Б. виникає звикання до них.

Арзамазцев А.П. Методы анализа и стандартизация лекарственных средств производных барбитуровой кислоты (обзор) // Хим.-фармац. журн. — 2001. — Т. 35, № 8; Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т. — М., 2000. — Т. 1.