ЖОВЧНІ ПІГМЕНТИ

ЖОВЧНІ ПІГМЕНТИ — забарвлені нітрогенвмісні продукти розпаду гемоглобіну, що входять до складу жовчі та у невеликих кількостях наявні у крові й тканинах. Утворюються в печінці, виділяються з жовчю у вигляді білірубіну і білівердину. Виводяться Ж.п. в основному з калом, частково із сечею. Підвищений вміст у крові призводить до розвитку жовтяниці. До структури Ж.п. входять 4 пірольних кільця, з’єднаних атомами карбону. За звичайних умов в організмі людини утворюється за добу близько 280 мг Ж.п. Одним із головних Ж.п. є білірубін (лат. bilis — жовч + ruber — червоний), мол. м. 584,68; міститься в невеликих кількостях у плазмі крові хребетних тварин і людини (у крові людини в нормі міститься від 0,25·10-3% до 1,2·10–3% білірубіну, причому близько ¾ становить частка вільного білірубіну). У печінці білірубін шляхом кон’югації перетворюється переважно на білірубіндиглюкуронід. У нормі — один із проміжних продуктів розпаду гемоглобіну, який відбувається в макр GXP) офагах селезінки, печінки і кісткового мозку. Білірубін утворюється з білівердину шляхом ферментативного відновлення. При утрудненні відтоку жовчі (закупоренні жовчних проток) і деяких захворюваннях печінки концентрація білірубіну в крові підвищується (що спричиняє жовтяницю), і він з’являється в сечі. Тому визначення білірубіну у крові та сечі є діагностичною пробою. Ж.п., що надійшли з печінки в кишечник, виводяться з організму з калом у вигляді стеркобіліногену — відновленого кишковими бактеріями білірубіну (40–280 мг/добу). Останній на світлі окиснюється в стеркобілін. Частина відновленого білірубіну з кишечнику всмоктується в кров, із кров’ю надходить у печінку і знову виділяється з жовчю. Менша частина, оминаючи печінку, у вигляді уробіліногену виводиться через нирки із сечею (4 мг/ добу). Уробіліноген під впливом світла і повітря перетворюється на уробілін.

Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993; Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.–Тернопіль, 2000.