ПРОЛІФЕРАЦІЯ

ПРОЛІФЕРAЦІЯ (лат. proliferatio < proles — потомство + ferre — носити) — новоутворення клітин і внутрішньоклітинних структур (мітохондрій, ендоплазматичної мережі, рибосом та ін.). П. — явище широко розповсюджене в нормі і патології. Воно лежить в основі росту і диференціювання тканин у процесі індивідуального розвитку, забезпечує безперервне відновлення клітин і внутрішньоклітинних структур, коливання функціональної активності органів, особливо при їх тривалому напруженні. П. різних клітин імунокомпетентної системи (лімфоцитів, плазматичних клітин, макрофагів та ін.) і їх органел є структурною основою імуногенезу. При патологічних процесах, що супроводжуються ушкодженням органів і тканин, за допомогою П. ліквідується утворений дефект і нормалізується порушена функція. П. може виникати внаслідок порушень гормональних впливів і призводить до збільшення органа, напр. при акромегалії. Внаслідок П. клітин, що втратили здатність диференціюватися в клітини того чи іншого органа, розвивається пухлина. П. також лежить в основі метаплазії. Джерелом П. є недиференційовані, так звані стовбурові клітини тканини, які, періодично зазнаючи розподілу і подальшого диференціювання, поступово перетворюються на специфічні клітини цієї тканини і виконують характерну для неї функцію. П. клітин здійснюється шляхом їх прямого або непрямого розподілу. Новоутворення клітин відбувається шляхом їх розподілу, відокремлювання та ін. Деякі органи і тканини (кровотворна, волокниста сполучна, кісткова тканина; епідерміс, епітелій слизових оболонок) мають дуже високу здатність до П. клітин; інші — помірнішу (скелетний м’яз, підшлункова, слинна залози та ін.), треті — майже зовсім позбавлені цієї здатності (ЦНС, міокард). В останніх репарація ушкодження й нормалізація функцій після перенесених хвороб, а також тривале функціональне напруження забезпечується головним чином за рахунок П. внутрішньоклітинних структур у збережених клітинах, які при цьому збільшуються в розмірах, піддаються гіпертрофії. Гіпертрофія органа може виникнути внаслідок П. як клітин, так і лише ультраструктур збережених клітинних елементів.

БМЭ. — М., 1983. — Т. 21; Патологічна фізіологія / За ред. А.І. Березнякової. — Х., 2003; Патологическая физиология / Под ред. А.Д. Адо, М.А. Адо, В.И. Пыцкого. — М., 2000.


Інші статті автора