ФЛУОРУРОЦИЛ

ФЛУОРУРОЦИЛ (Fluorouracilum), 5-флуор-1Н,3Н-піримідин-2,4-діон.

C4H3FN2O2                                         Мол. м. 130,1

Fluorouracilum.ai

АФІ синтетичного походження. Білий або практично білий кристалічний порошок, розчинний у воді, малорозчинний в етанолі, практично нерозчинний в етері. рКа1 = 8,0; рКа2 = 13,0. УФ-спектр: λmax = 266 нм (A1%1 см = 552) в 0,1 М НСl. ІЧ-спектр, см–1: 1653, 1242, 1718, 816, 1220, 1495 (в KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері, що захищає від дії світла.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ у системі розчинників: метанол — вода — етилацетат (15:15:70) з проявленням в УФ-світлі при 254 нм; за наявності флуорид-іонів (попередньо нагріваючи препарат у пробірці з хромовою сумішшю на відкритому вогні). Кількісно визначають алкаліметрично (титрант 0,1 М розчин тетрабутиламоніаку, індикатор — тимоловий синій).

Фармакологічна група. L01B C02 — антиметаболіти, структурний аналог піримідину.

Фармакологічні ефекти. Має протипухлинну активність як антиметаболіт нуклеїнового обміну.

Застосування. При іноперабельному та рецидивуючому раку шкіри, товстої кишки, прямої кишки, молочної залози, шлунка, печінки, матки, яєчників, сечового міхура.

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.