ПОЛІСОРБАТИ

ПОЛІСОРБАТИ (ТВІНИ, естери поліоксіетиленсорбітану і жирних кислот) — серія частин естерів певної жирної кислоти і сорбіту та його ангідридів, кополімеризованих з приблизно 20, 5 або 4 молями етиленоксиду на 1 моль сорбітолу і його ангідриду. П. містять 20 одиниць оксіетилену і є гідрофільними неіонними ПАР, які широко використовують у виробництві ліків як сурфактанти, емульгувальні, солюбілізувальні, зволожувальні, диспергуючі/суспендуючі речовини. П. ввійшли до фармакопей Європи, Англії, США та інших країн. Їх хімічні назви внесені до CAS Registry (табл. 1).

Таблиця 1. Хімічна назва деяких полісорбатів і їх номер у CAS-реєстрі

Назва Хімічна назва Номер у CAS-реєстрі
Полісорбат 20 (твін 20) Поліоксіетилен 20 сорбітанмонолаурат 9005–64–5
Полісорбат 40 (твін 40) Поліоксіетилен 20 сорбітанмонопальмітат 9005–66–7
Полісорбат 60 (твін 60) Поліоксіетилен 20 сорбітанмоностеарат 9005–67–8
Полісорбат 61 (твін 61) Поліоксіетилен (4) сорбітанмоностеарат 9005–67–8
Полісорбат 65 (твін 65) Поліоксіетилен 20 сорбітантристеарат 9005–71–4
Полісорбат 80 (твін 80) Поліоксіетилен 20 сорбітанмоноолеат 9005–65–6

Кожен П. має низку синонімів, з них найбільш відомі (на прикладі П. 80) — твін, атлас, кремофор, ліпосорб та багато інших.

Змінюючи число залишків оксиду етилену в молекулі цих речовин, можна змінювати їх гідрофільні та ліпофільні властивості, одержуючи велику кількість похідних. Емпірична формула, мол. м. та консистенція деяких П. при 25 ˚С наведені в табл. 2.

Таблиця 2. Емпірична формула, мол. м. та консистенція деяких полісорбатів

Назва Емпірична формула Мол. м. n Консистенція
Полісорбат 20 С58Н114О26 1128 6 Рідкий
Полісорбат 21 С26Н50О10 523
Полісорбат 40 С62Н122О26 1284 6 Рідкий
Полісорбат 60 С64Н126О26 1312 6 Рідкий
Полісорбат 61 С32Н62О10 607 2 Твердий
Полісорбат 65 С100Н194О25 1845 6 Твердий
Полісорбат 80 С64Н124О26 1310 6 Рідкий

Примітка: n — ступінь полімеризації.

Polisorbatu_1.ai

Поліоксіетилансорбітан моноестер

Polisorbatu_2.ai

Поліоксіетилансорбітан триестер

w+x+y+z=20 (полісорбати 20, 40, 60, 65, 80)

w+x+y+z=4 (полісорбати 21 і 61)

П. отримують із сорбіту (у три стадії) і циклічного ангідриду сорбіту; часткової етерифікації сорбіту з жирними кислотами (олеїнова, стеаринова) і утворення естеру; додавання етиленоксиду за наявності каталізатора до утворення П. Отриманий продукт є скоріше сумішшю молекул різних видів, ніж сполукою одного виду П.

П. мають характерний запах і ледь помітний гіркуватий смак. Колір П. зазначається в сертифікаті, оскільки він може змінюватись залежно від серії та виробника. Властивості П. наведені в табл. 3.

7566400

Для 5% водного розчину рН 6,0–8,0; Тзайм =149 ˚С; розчинність у деяких розчинниках наведена в табл. 4.

Таблиця 4. Розчинність споріднених полісорбатів

Назва Розчинник
етанол мінеральна олія рослинна олія вода
Полісорбат 20 Р Н Н Р
Полісорбат 21 Р Н Н Р
Полісорбат 40 Р Н Н Р
Полісорбат 60 Р Н Н Р
Полісорбат 61 РН РН РНК Д
Полісорбат 65 РН РН РНК Д
Полісорбат 80 Р Н Н Р

Примітка: Р — розчинний, РН — розчинний при нагріванні, К — каламутний, Н — нерозчинний, Д — дисперсія.

П. є стабільними до дії електролітів, слабких кислот і основ; часткове омилення відбувається з сильними кислотами і основами. Естери олеїнової кислоти чутливі до окиснення. П. є гігроскопічними продуктами і повинні перевірятися на вміст води і за необхідності підсушуватись. Тривале зберігання П. може призвести до утворення пероксидів.

П. широко використовують у виробництві ліків (табл. 5).

Таблиця 5. Використання полісорбатів у фармації

Застосування П. Концентрація,%
Емульгувальний агент
Застосовується один в емульсіях о/в 1–15
Застосовується в комбінації з гідрофільними емульгаторами в емульсіях о/в 1–10
Застосовується в мазях для збільшення водоабсорбівних властивостей 1–10
Стабілізатор
Для важкорозчинних АФІ в ліпофільних основах 1–10
Змочувальний агент
Для нерозчинних діючих речовин у ліпофільних основах 0,3–3

П. добрерозчинні у воді та органічних розчинниках, відносно нелеткі, стерилізуються без розкладання. Фізіологічно індиферентні. Стабільні в широкому інтервалі рН. Як неіонні ПАР, вони придатні для виготовлення різних ЛП. Хімічна нейтральність, низька токсичність і велика хімічна стійкість роблять їх незамінними допоміжними речовинами у фармацевтичній технології: емульгатори при виробництві емульсій типу о/в, стабілізатори, розпушувачі, зволожувачі. П. використовують в ЛП для зовнішнього і перорального застосування, а також для парентерального введення. Як солюбілізатори П. використовують для різноманітних діючих речовин, у т.ч. олій та жиророзчинних вітамінів; як змочувальні речовини — при виготовленні пероральних і парентеральних суспензій; можуть використовуватись для покращання біопридатності АФІ, що є субстрактами р-глікопротеїнів. П. є ефективними емульгаторами типу о/в і при поєднанні з ПАР гідрофобного характеру їх стабілізувальна дія значно підвищується. Проте вони взаємодіють з антимікробними консервантами, знижуючи їх ефективність; несумісні з фенолом, саліцилатами.

П. також широко використовують в косметиці та виробництві харчових продуктів.

Жогло Ф., Возняк В., Попович В. та ін. Допоміжні речовини та їх застосування в технології лікарських форм. — Львів, 1996; Сарафанова Л.А. Пищевые добавки: Энциклопедия. — СПб., 2004; Blanchard J. Effect of polyols on interaction of paraben preservatives with polysorbate 80 // J. Pharm. Sci. — 1980. — № 69; Handbook of Pharmaceutical Excipiets / Edit by R.C. Rowe, P.J. Sheskey, S.C. Owen. — London–Chicago, 2006.