Дипрофілін (Diprophyllinum), 7-(2,3-дигідроксипропіл) теофілін.
C10H14N4O4 Мол. м. 254,2
АФІ синтетичного походження. Білий дрібнокристалічний порошок, гіркий на смак, розчинний у воді і киплячих спиртах, практично нерозчинний в ацетоні, хлороформі, ефірі. Tпл — 160–165 °С. УФ-спектр: λmax=273 нм (A1%1 см=344) у метанолі, λmax=272 нм (A1%1 см=365) у 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої, λmax=272 нм (A1%1 см=360) у 0,1 М розчині натрію гідроксиду. Зберігають у добре закупореній тарі, яка запобігає дії світла.
Ідентифікують за Tпл; за ІЧ-спектром поглинання субстанції; за характерною реакцією на ксантини; за Tпл продукту реакції речовини з оцтовим ангідридом. Кількісно визначають методом ацидиметрії у неводному середовищі (суміш кислоти мурашиної безводної та оцтового ангідриду) потенціометрично.
Фармакологічна група. R03 DА01 — бронхолітичні препарати.
Фармакологічні ефекти. Спазмолітичний, діуретичний, антиастматичний, бронхолітичний, судинорозширювальний, помірний коронаролітичний.
Застосування. Бронхіальна астма, астматичний статус, спазми периферичних судин, порушення мозкового кровообігу, гіпертонічна хвороба, набряки при нирковій та серцевій недостатності (див. Алергія, Бронхіальна астма).
Машковский М.Д. Лекарственные средства. — Х., 1997; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.