ПІРИДОКСИН

ПІРИДОКСИН (вітамін В6, адермін). Термін П. об’єднує три близькі за хімічною природою сполуки — піридоксол, піридоксаль і піридоксамін. Вони є похідними гетероциклу піридину:

Piridoksin_1.eps

Piridoksin_2.eps

Piridoksin_3.eps

У клітинах організму всі три форми вітаміну можуть легко перетворюватись одна на одну. Основною метаболічно активною формою вітаміну В6 є фосфорний ефір піридоксалю — піридоксаль-5-фосфат (ПАЛФ). Піридоксамін-5-фосфат (ПАМФ) бере участь тільки в реакціях переамінування. Біохімічні функції піридоксальфосфату: транспортна — участь у процесі активного перенесення деяких амінокислот через клітинні мембрани; каталітична — ПАЛФ є простетичною групою ряду ферментів, які каталізують важливі процеси білкового обміну, зокрема, переамінування амінокислот (кофермент амінотрансфераз), їх декарбоксилювання (кофермент декарбоксилаз), десульфування й рацемізацію. Бере участь у знешкодженні біогенних амінів (кофермент амінооксидаз), у синтезі складних білків гемпротеїнів (кофермент синтетази δ-амінолевулінової кислоти), метаболізмі амінокислоти триптофану, біосинтезі сфінголіпідів, у глікогенолізі (кофактор фосфорилази глікогену) тощо. На сьогодні вже встановлені функції понад 50 різноманітних ПАЛФ-залежних ферментів.

У дорослих людей специфічний патологічний синдром, зумовлений нестачею П., не розвивається. Недостатність вітаміну В6 частіше проявляється у немовлят як наслідок уродженої патології ферментних систем, котрі містять ПАЛФ, або в умовах незбалансованого штучного вигодовування. До таких ферментопатій належать піридоксинзалежний судомний синдром (зниження синтезу γ-аміномасляної кислоти — медіатора гальмування в ЦНС), піридоксинзалежна анемія (порушення В6-залежних реакцій метаболізму порфіринів і гему) та ін. Надходить вітамін В6 до організму людини з такими продуктами, як пшенична і кукурудзяна мука, крупи, дріжджі, печінка, нирки, м’ясо, риба. Синтезують його і власне кишкові бактерії.

Основним ЛП вітаміну В6 є піридоксину гідрохлорид. Крім В6-недостатності препарат рекомендований до застосування при ускладненнях протитуберкульозної терапії, токсикозах вагітності, при захворюваннях нервової системи, у дерматології тощо.

Біологічна хімія / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. — Х., 2000.


Інші статті автора