ЧЕРНОБАЙ Володимир Тимофійович

ЧЕРНОБАЙ Володимир Тимофійович (15.08.1924, с. Кремінне Ворошиловградської (нині Луганської) обл. — 19.11.1998, Харків) — доктор фармацевтичних наук (1973); професор (1982) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту.

Закінчив з відзнакою ХФІ (1952).

Працював: лаборант (1952), молодший науковий співробітник (1953), старший науковий співробітник (1960), завідувач лабораторії фітоферментних препаратів (1971), в.о. завідувача відділу ферментних препаратів та біотехнологічних процесів (1982), провідний науковий співробітник (1989–1991) Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту; науковий консультант фармфірми «Здоров’я трудящим» (1991–1998).

Напрями наукових досліджень: створення нових ЛП на базі природних сполучень і розроблення технологічних процесів їх виробництва.

Наукові здобутки: автор або співавтор технологій багатьох ЛП рослинного походження (Резерпін, Раунатин, Фламін, Карофілен, Строфантин К, Калефлон та ін.). Один із перших у СРСР здійснив теоретичні та прикладні дослідження з напівсинтезу БАР карденолідів рослинного та синтетичного походження; отримав та впровадив у виробництво перші вітчизняні ліполітичні та гідролітичні ферментні препарати рослинного походження Нігедаза, Ораза, Аспераза, Уреаза, інгібітори ферментів рослинного походження. Розробки відмічені 4 срібними медалями ВДНГ СРСР. Автор та співавтор понад 120 наукових праць, зокрема 2 брошур та 20 винаходів. Підготував 2 докторів та 9 кандидатів наук. Учасник Великої Вітчизняної війни.

Нагороджений багатьма медалями. Був членом двох спеціалізованих рад (при Всесоюзному науково-дослідному інституті хімії та технології лікарських засобів і ХФІ).

Основні праці: Получение и химическое исследование сердечных гликозидов харга кустарникового (канд. дис.). — Х., 1958; Исследования в области природных и синтетических карденолидов (докт. дис.). — Х., 1974; О частичном синтезе К-строфантина-β // Химия природ. соед. — 1965. — № 3; Частичный синтез коротоксигенин (3)-β-D-гликозида // Химия природ. соед. — 1965. — № 4; О некоторых конформационных особенностях карденолидов и буфадиенолидов // Химия природ. соед. — 1966. — № 3 (співавт.); Пошуки рослинної сировини, що містить фермент уреазу // Фармац. журн. — 1978. — № 5 (співавт.); Изучение некоторых свойств амилолитических ферментов лекарственного препарата оразы // Фармация. — 1980. — № 2 (співавт.); Нигедаза — новое лекарственное средство // Хим.-фармац. журн. — 1987. — № 3 (співавт.); Ферментні препарати медичного призначення // Фармац. журн. — 1989. — № 1 (співавт.); Вплив катіонів та аніонів на спектри флуоресценції ферментів з різних природних джерел // Фармац. журн. — 1989. — № 4 (співавт.); Проблеми створення ферментних та антиферментних препаратів для медичної практики // Фармац. журн. — 1990. — № 3 (співавт.); Аспераза — энзиматический препарат для очищения ран // Хим.-фармац. журн. — 1991. — № 1 (співавт.).

К 70-летию со дня рождения // Фармаком. — 1994. — № 7; Руководители ГНЦЛС и его научных подразделений (2000–1913) // Фармаком (Спецвыпуск). — 2000; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991.