ПІПЕРАЗИНУ АДИПІНАТ

ПІПЕРАЗИНУ АДИПІНАТ (Piperazini adipinas) піперазину адипінат.

C10H20N2O4                                        Мол. м. 232,3

Piperazini adipinas.ai

АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок без запаху, розчинний у воді, практично нерозчинний в етанолі та ефірі. Тпл =250 ˚С (з розкладом). Зберігають у герметично закупореній тарі.

Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ у системі розчинників: концентрований розчин амоніаку — ацетон (20:80), обробляють розчином нінгідрину; при дії концентрованої хлоридної кислоти випадає осад адипінової кислоти, який екстрагують ефіром і визначають Тпл (151–153 ˚С); при додаванні до водного розчину препарату хлоридної кислоти і натрій нітриту при нагріванні випадають білі пластинчасті кристали з Тпл =158–159 ˚С. Кількісно визначають неводним титруванням у безводній оцтовій кислоті (індикатор — нафтолбензеїн); гравіметрично, після осадження дихромату піперазину.

Фармакологічна група. P02C B01 — протигельмінтні препарати.

Фармакологічні ефекти. Протиглистний. Діє на статевозрілі та статевонезрілі гельмінти (аскарид, гостриків) обох статей, викликаючи параліч м’язів нематод.

Застосування. Аскаридоз, ентеробіоз.

Вартанян Р.С. Синтез основных лекарственных средств. — М., 2004; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Справочник ВИДАЛЬ. Лекарственные препараты в России. — М., 2006; Швайка Ол. Основи синтезу лікарських речовин та їх проміжних продуктів. — Донецьк, 2004; Clarke’s isolation and identification of drugs / Editior A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; Тhе Меrc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.