ПІЛЮЛІ

ПІЛЮЛІ (лат. Рilulae; pila — м’яч, куля) — екстемпоральні ліки у вигляді кульок вагою 0,1–0,5 г, виготовлених з однорідної пластичної маси. До появи таблеток (кінець ХІХ ст.) це були основні дозовані ліки для внутрішнього застосування. Широкий промисловий випуск таблеток, драже, капсул витіснив цю лікарську форму. Зараз П. можуть бути прописані у разі необхідності призначення індивідуального дозування або комбінації нестабільних лікарських речовин, коли промисловий випуск ліків відсутній. П. являють собою висококонцентровані суспензії або емульсії, в яких частки дисперсної фази більш-менш рівномірно розподілені в рідкому дисперсійному середовищі. П. масою понад 0,5 г називають болюсами (boli) і застосовують у ветеринарії для лікування великих тварин. П. масою <0,1 г називають гранулами (granulae) і використовують у гомеопатії, а також у ветеринарії для лікування дрібних тварин і птахів. Допоміжні речовини, що використовуються для виготовлення П., поділяють на: консистентні (порошки кореня солодки, алтеї, цукор буряковий та молочний, крохмаль або крохмально-цукрові суміші, біла глина, алюмінію гідроксид та ін.), які ущільнюють пілюльну масу, надають їй необхідної ваги та об’єму, пластичності; склеюючі (густі й сухі екстракти солодки, валеріани та ін., камедь аравійська, трагакант, декстрин, борошно пшеничне, порошок плодів шипшини, альгінова кислота та ін.), які надають пілюльній масі необхідної в’язкості та еластичності, зв’язують тверді частки, емульгують гідрофобні рідини тощо; запобігаючі висиханню маси (гліцерин, сироп цукровий, вода гліцеринова та цукрова, спирт етиловий), які підтримують її необхідну вологість. Технологічний процес приготування П. складається з таких операцій: 1) підготовка лікарських і допоміжних речовин; 2) приготування пілюльної маси шляхом змішування компонентів; 3) формування пілюльного стрижня; 4) розділення стрижня на дози; 5) формування пілюль за допомогою пілюльної машинки (рисунок); 6) обсипання або покриття пілюль оболонками; 7) упаковка та оформлення до відпуску. П. повинні мати правильну кулясту форму, що не змінюється при зберіганні, маса однієї П. повинна знаходитися в межах 0,1–0,5 г, а коливання в масі окремих П. не повинно перевищувати ±5%. Крім того, П. повинні бути однорідними в розрізі, без блискіток і вкраплень; поверхня їх має бути гладенькою і сухою. П. повинні розпадатися протягом не більше однієї години (виняток — П., покриті кишково-розчинними оболонками).

Piluli.tif

Рисунок. Машинка з приладдям для виготовлення пілюль: 1 — корпус машинки; 2 — нижній різак; 3 — верхній різак для поділу стрижня на окремі дози; 4 — дощечка для формування стрижня; 5 — ролик для формування пілюль; 6 — лічильний трикутник

БМЭ — М., 1980. — Т. 12; Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. — Х., 1995; Энциклопедический словарь аптечного работника. — М., 1960.