ПЕТЮНІН Павло Олексійович

ПЕТЮНІН Павло Олексійович (22.02.1914, с. Єршово Саратовської обл.13.06.2003, Харків)професор, завідувач кафедри органічної хімії ХФІ.

petunin.tifЗакінчив фармацевтичний факультет Пермського медичного інституту (1936), інженерний факультет Московської військової академії хімічного захисту (1943).

Працював: доцент, завідувач кафедри органічної хімії (1940–1962), заступник директора з науково-навчальної роботи (1940–1941), декан (1950–1962) Пермського фармацевтичного інституту, завідувач кафедри органічної хімії (1962–1985), проректор з науково-навчальної роботи (1971–1975) ХФІ, звання професора отримав у 1951. Свій творчий потенціал спрямовував на вдосконалення методики викладання органічної хімії, активізацію ролі лектора і викладача в навчальному процесі. Кафедра органічної хімії ХФІ стала опорною у викладанні дисципліни. Понад 60 років трудився на ниві охорони здоров’я.

Напрями наукових досліджень: синтез БАР у ряді дикарбонових кислот, створення теоретичних основ для цілеспрямованого пошуку ЛП.

Науково-практичні здобутки: автор понад 380 друкованих праць, 49 авторських свідоцтв і 2 патентів на розроблення нових способів одержання БАР і нових реакцій синтезу органічних сполук, розробив оригінальні препарати (ортонал, нікофезон, антроксамат, фенокридин, глісульфазид, оксаглюкамін). Створив наукові школи в Пермському і Харківському фармацевтичних інститутах, які налічують 10 докторів і 31 кандидата наук; 5 кандидатів наук працюють в Єгипті, Бангладеш, Судані, Лівані і на Мадагаскарі.

Нагороди: 2 ордени Трудового Червоного Прапора, орден «Знак Пошани» та 4 медалі, знаки «Відмінник охорони здоров’я», «За відмінні успіхи в роботі», «50 років визволення України».

Основні праці: Исследования в области галогенозамещенных резорцинов (канд. дис.). — Воронеж, 1939; Ариламиды оксикарбоновых кислот и превращения их в гетероциклические соединения (докт. дис.). — Л., 1950; Синтез и ацидохромная конденсация N-бензилоил-1,2,3,4-тетрагидрохинолина // Химия гетероцикл. соединений. — 1966. — № 6; Синтез ортонала — 2-метил-3-(о-толил)-хиназолона-4 // Мед. пром-сть СССР. — 1966. — № 4; Амиды и гидразиды щавелевой кислоты. Х. Конденсация эфиров N-замещенных оксаминовых кислот с п-толуолсульфамидом // Журн. орган. химии.– 1966. — Т. 2, вып. 2 (співавт.); Ацидохромная конденсация бензиламидов диарилгликолевых кислот // Химия гетероцикл. соедин. — 1966. — № 5 (співавт.); Циклический механизм алкилирования металлических производных бензолактамов // Химия гетероцикл. соединений. — 1970. — № 7 (співавт.); Константы ионизации некоторых производных сульфокислот в водных растворах метанола и диоксана // Реакц. способность орган. соедин. — 1975. — Т. 12, вып. 1 (43) (співавт.).

Історія фармації України / За ред. чл.-кор. НАН України, проф. В.П. Черних, проф. Є.А. Подольської. — Х., 1999; К 85-летию со дня рождения и 60-летию научно-педагогической и общественной деятельности: Библиография. — Х., 1999; Славетні імена Національного фармацевтичного університету / За ред. чл.-кор. НАН України, проф. В.П. Черних. — Х., 2005; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991; Українська фармацевтична академія. 1921–1996 / За ред. проф. В.П. Черних. — Х., 1996.