МОРГАН Томас Хант

МОРГАН Томас Хант (1866–1945) — видатний біолог, один із засновників сучасної генетики, лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини.

Народився 26.09.1866 р. в американській родині дипломата. Закінчив Державний коледж Кентуккі й отримав ступінь бакалавра (1886). За дослідження зародків морських павуків отримав ступінь доктора наук та стипендію Адама Брюса (1890), що дало змогу поїхати до Європейської морської зоологічної лабораторії, де почав цікавитися експериментальною ембріологією. Перші наукові праці Моргана присвячено експериментальній зоології та ембріології. Пізніше почав систематичне вивчення спадковості на дрозофілі як об’єкті дослідження, що допомогло йому розширити закони Менделя (див. Мендель Грегор Іоанн). На підставі цих законів та своїх досліджень Морган разом зі своєю школою розробив хромосомну теорію спадковості, головні положення якої стали основою цитогенетики. Був обраний іноземним членом Лондонського королівського товариства (1919), нагороджений Медаллю Дарвіна (1924). Наприкінці 20-х років ХХ ст. очолив Національну академію наук США. У 1933 р. Томасу Моргану була присуджена Нобелівська премія за праці в галузі вивчення спадковості.

Наукові праці: «Регенерація» (1901), «Экспериментальная зоология», «Спадковість і стать» (1913), «Критика теории эволюции», «Физические основы наследственности» (1932), «Генетика дрозофильной мухи», «Теорія гена» та ін.

Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия / Пер. с англ. В 2 т. — М., 1992. — Т. 2.; Мусский С.А. 100 великих нобелевских лауреатов. — М., 2003.