ПЕРВОЦВІТ

ПЕРВОЦВІТПЕРВОЦВІТ Prímula L. (лат. primus — перший) — рід багаторічних трав’янистих рослин родини первоцвітих (Primulaceae Vent.). Відомо близько 500 видів роду, поширених по всій земній кулі, але переважно в помірному поясі та в альпійському поясі гір. У країнах СНД росте 67 видів роду. Найбільш поширений П. весняний (П. лікарський)Prímula véris L. (P. officinalis (L.) Hill.) (лат. ver — весна; officinalis — лікарський); рос. назва — первоцвет весенний (первоцвет лекарственный); нар. назви — баранчики, божі рички, буквиця жовта, веснівка, веснянка проста, зозулині черевички, зілля лісове, ключики (згідно з однією з численних легенд про П. — весна квітками-ключиками відчиняє двері літу), медяник, миколайчики, первенець лікарський, примула, скороспілка. Раннєквітуча рослина 10–30 см завв. Має коротке горизонтальне темно-буре кореневище 6–8 см завд., з численним соковитим шнуроподібним корінням. Квіткова стрілка пряма, безлиста, 5–20 см завв. Листки зібрані приземною розеткою, яйцеподібні або яйцеподібно-видовжені, хвилясто-зубчасто-виїмчасті, зморшкуваті, зпіднизу вкриті сіруватим пушком, звужені у крилатий черешок, завд. до 20 см, завш. 5–8 см. Квітки правильні, двостатеві, зібрані по 5–13 на верхівці стебла в зонтикоподібне суцвіття, поникле в один бік; чашечка трубчаста, п’ятигранна; віночок лійкуватий, з коротким п’ятилопатевим відгином, яскраво-жовтий, усередині з жовто-гарячими цятками при основі відгину. Плід — яйцеподібна коробочка такої самої довжини, як і чашечка, насіння — коричневе, численне. Цвіте у квітні–травні. Плоди достигають у вересні. Росте переважно в лісових і лісостепових районах Європи на узліссях, сухих лісових галявинах, серед чагарників.

Сировиною П.в. є листя — Folia Primulae veris і кореневища з коренями — Rhizomata cum radicibus Primulae. Останні копають навесні до цвітіння рослини або восени, коли зів’яне листя; потім його старанно відмивають від землі у холодній воді і сушать на сонці або в сушарках при температурі 40–50 °С. Листя зривають руками або зрізають ножем на початку цвітіння рослини. Сушать швидко, при температурі 70–80 °С, щоб зберегти аскорбінову кислоту, рідше — під наметами та на горищі.

Кореневища з коренями П.в. містять: вуглеводи (D-волеміт (примуліт) — 1,5–1,7%, β-седогептид, еритрит, ксиліт, мезоінозит, примверозу, седогептулозу, D-маногептулозу, гептозу, октулозу, ксилозу); ефірну олію — 0,01%; метиловий ефір 2-примверозил-4-метоксибензойної кислоти, 2-глюкозил-5-метоксіацетофенон, 5-метоксиметилсаліцилат, 4-метоксиметилсаліцилат, примверин (примверозид 4-метоксиметилсаліцилату), примулаверин (примверозид 5-метоксиметилсаліцилату); тритерпенові сапоніни — до 10%, у гідролізаті: примулагеніни А (елатигенін), D і SD, 28-дегідропримулагенін А, приверогенін-А-16-моноацетат, приверогенін-В-18-моноацетат; дубильні речовини — сліди; вітамін С, каротиноїди. Листя містить: вітамін С — до 6%, каротиноїди — до 3 мг%; флавоноїди: дирамнозид кемпферолу (примулафлавонолозид), мірицетин, кверцетин, кемпферол; антоціани, у гідролізаті дельфінідин, ціанідин; тритерпенові сапоніни — до 2%; макро- і мікроелементи. В квітках є ефірна олія, до складу якої входять: 5-метоксиметилсаліцилат, 4-метоксиметилсаліцилат, примверин, примулаверин; вітамін С, флавоноїди: дирамнозид кемпферолу, 3-генціобіозид кверцетину.

Pervocvit.ai

Примулагенін А — R = CH2OH

Примулагенін D — R = CHO

Примулагенін SD — R = COOH

Відвар кореневища з коренями П.в. використовують у нар. медицині як відхаркувальний засіб при катарах ВДШ, хронічних трахеїтах і бронхітах, бронхопневмоніях, туберкульозі легень. Часто П.в. призначають з іншими ЛР: ромашкою лікарською, анісом звичайним, подорожником великим, підбілом звичайним тощо. Настій листя застосовують як знеболювальний засіб при ревматизмі, як сечогінний — при хворобах нирок і сечового міхура. У зв’язку з наявністю в листі великої кількості аскорбінової кислоти його використовують у салатах при гіпо- й авітамінозах С. Настій квіток як потогінний і відхаркувальний засіб застосовують при гарячці, бронхітах, як загальнозміцнювальний — при мігрені, неврозах, безсонні, тахікардії. Кореневища з коренями П.в. входять до складу комплексних препаратів відхаркувальної дії, в Європейську Фармакопею. В БТФ — сировина седативної, спазмолітичної та гіпнотичної дії. Застосовують у гомеопатії. Медоносна, харчова та декоративна рослина.

БСЭ. — М., 1975. — Т. 19; Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Сем. Paeoniaceae — Thymeаеaceae. — Л., 1985; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.