ПЕРВОМУР

ПЕРВОМУР, рецептура «С-4» (система 4, надмурашина кислота, надмурашкова кислота; рос. назва пермуравьиная кислота) — препарат хімічної антисептики на основі надмурашиної кислоти — суміш пергідролю і мурашиної кислоти (відповідно 71,3 і 23,7%), яка застосовується для хірургічної (передопераційної) антисептики рук і операційного поля. П. був уведений в медичну практику як антисептик у 1972 р. для стерилізації хірургічних інструментів, шовного матеріалу, виробів з гуми і пластичних мас (в 1 л П. — 8,1 мл 85% мурашиної кислоти, 17,1 мл 30% гідроген пероксиду). Після змішування реагентів у скляній посудині суміш витримують приблизно 1,5 год в охолоджувачі або в холодній воді при періодичному струшуванні обертальними рухами, що приводить до утворення надмурашиної кислоти, якій притаманна, як і всім надкислотам (див. Надкислоти), сильна бактерицидна, спороцидна, віруліцидна, туберкулоцидна та протигрибкова дія. Вихідний розчин (об’ємом ≤0,5 л) можна зберігати у скляній колбі з негерметичним ватно-марлевим корком при температурі ≤10 °С до 6–7 діб. Вихідний розчин П. — безбарвна рідина із специфічним запахом надкислоти. Густина — 1,1, рН 0,6–1,3. Змішується з водою і спиртом у всіх співвідношеннях. Іони металів змінної валентності (феруму (ІІ), купруму (ІІ), аргентуму (І) спричиняють швидкий розклад препарату. Надзвичайно сильний окисник. Спонтанно препарат розкладається з виділенням оксигену. Із одержаного основного розчину безпосередньо перед застосуванням у скляному, емальованому або поліетиленовому посуді готують стандартний робочий розчин з концентрацією 2,4–2,5%. Робочий розчин нестійкий, термін його придатності не перевищує доби. Препарат характеризується широким спектром мікробоцидної і спороцидної активності (під впливом розчину П. спори антракоїду на батистових тестах гинуть через 30 с). Перед обробкою П. руки миють проточною водою з милом 1 хв (без щітки), ополіскують до повного видалення мила, насухо витирають стерильною серветкою, занурюють у робочий розчин П. до локтевих згинів на 1 хв, витирають насухо стерильним рушником і одягають рукавички. Додаткова обробка етиловим спиртом і йодофорами непотрібна. Значно ефективніший у порівнянні з традиційними антисептиками. При потраплянні на шкіру або слизові оболонки реагентів або вихідного розчину необхідно одразу промити їх чистою водою або 2–3% розчином питної соди. Надмурашина кислота — селективний розчинник тваринної шерсті: використовується для вибіркового оксидаційного розщеплення S–S-груп у білках (залишки цистеїну або цистину перетворюються на цистеїнову кислоту, а метіонін — до сульфонового похідного). Спроби знайти умови вибіркового окиснення цистину і цистеїну з метою звести до мінімуму побічні реакції інших амінокислот або, в крайньому разі, домогтися утворення добре ідентифікованих продуктів окиснення, виявилися безуспішними. Вперше окиснення надмурашиною кислотою було використане при вивченні будови інсуліну і рибонуклеази. Крім того, П. застосовують як стерилізуючий та дезінфекційний засіб високої інтенсивності для обробки реакторів та ін. у фармацевтичній промисловості. Основним недоліком препарату є його низька стійкість, сильна корозійна активність, можливі прояви побічної шкідливої дії на організм, зокрема алергічні реакції.

Красильников А. П. Справочник по антисептике. — Минск, 1995; Практическая химия Белка: Пер. с англ. / Под. ред. А. Дарбре. — М., 1989; Чарыков А.К., Осипов Н.Н. Карбоновые кислоты и карбоксилатные комлексы в химическом анализе. — Л., 1991.