ПЕНТОКСИФІЛІН

ПЕНТОКСИФІЛІН (Pentoxyphyllinum), 3,7-дигідро-3,7-диметил-1-(5-оксогексил)-1Н-пурин-2,6-діон.

C13H18N4O3                                                     Мол. м. 278,3

Pentoxyphyllinum.ai

АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий кристалічний порошок, розчинний у воді, легкорозчинний у дихлорметані, малорозчинний в етанолі, важкорозчинний в ефірі; Тпл =103–107 °С. Зберігають у герметично закупореній тарі, в захищеному від світла місці.

Ідентифікують за Тпл; за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ на пластинах силікагель GF254 у системі метанол — етилацетат (15:85); реакцією на ксантини. Кількісно визначають методом неводного титрування в оцтовій кислоті й оцтовому ангідриді, точку еквівалентності визначають потенціометрично.

Фармакологічна група. С04А D03 — периферичні вазодилататори (блокатори аденозинових рецепторів та інгібітори фосфодіестерази).

Фармакологічні ефекти. Покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові за рахунок розширення кровоносних судин, зменшення агрегації тромбоцитів, підвищення еластичності еритроцитів та зниження в’язкості крові; покращує забезпечення тканин киснем.

Застосування. Порушення периферичного (хвороба Рейно, ендартеріїт) і мозкового (атеросклероз) кровообігу; ішемічне порушення після перенесеного інфаркту, діабетична ангіопатія, судинна патологія очей, функціональне порушення слуху (див. Атеросклероз, Ангіоспазм, Ендартеріїт облітеруючий).

Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs/ Editior A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; Тhе Меrc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.