ПАТЕНТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

ПАТЕНТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ — сукупність первинних і вторинних документів, які містять відомості про суть технічних або технологічних рішень, заявлених для патентування або визнаних патентоспроможними, а також відомості, що мають юридичне значення й визначають права авторів та власників патентів. До П.д. належать описи винаходів, промислових зразків, торгових марок, корисних моделей. Залежно від змісту документа або характеру відомостей про винаходи промислові зразки та інші об’єкти промислової власності розрізняють патентно-правову, патентно-технічну і патентно-економічну документацію. Також розрізняють первинну і вторинну документацію. До первинної інформації належать: описи винаходів до опублікованих заявок і патентів; офіційні патентні бюлетені, які видаються патентними відомствами; покажчики до патентних бюлетенів; реферативний журнал «Винаходи країн світу» і збірники патентів. До вторинної патентної інформації належать анотації, реферати та описи інших об’єктів промислової власності. Опис винаходу складається з бібліографічної частини, формули винаходу, графічних матеріалів, а також посилань на інші документи, які стосуються даного опису. В офіційному бюлетені України, який має назву «Промислова власність», наводять відомості про видані в Україні патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, свідоцтва для товарів і послуг, свідоцтва на зразки зміни в правовому стані охоронних документів, висновки ліцензійних договорів на об’єкти прав інтелектуальної власності. Офіційні бюлетені — це переважно періодичні видання патентних відомств багатьох країн світу, інформація яких дещо поступається перед патентним описом. Однак у них зазвичай міститься тільки короткий виклад технічного, технологічного рішення або хімічна формула, а іноді лише назва, номер патенту й деякі інші повідомлення. Для того щоб мати повне уявлення про технічне рішення, потрібно скористатися патентним описом. Публікації в спеціальних періодичних виданнях дають можливість отримати уявлення про рівень розвитку та основні напрямки науково-технічних досліджень у фармацевтичній галузі, які здійснюються у тій чи іншій країні або на конкретному ФП. Це джерело також дає найоперативнішу інформацію, оскільки випереджає появу патентних описів. Ознайомлення з П.д. України та провідних країн світу потрібне, насамперед, у практичній діяльності спеціалістів, зокрема під час патентування винаходів в Україні чи за кордоном: нових БАР, лікарських форм ЛП, засобів отримання нових продуктів та ін., а також при розгляді питань продажу й закупівлі ліцензій на винаходи, промислові зразки тощо. П.д. включає також такі довідкові видання: офіційні матеріали, що стосуються винахідництва (нормативні акти Держпатенту); інструктивні матеріали, вказівки, пояснення, положення; матеріали стосовно патентного законодавства інших країн; довідники загальнотехнічні, галузеві, фірмові; довідники правових відносин авторського права.

До складу довідково-пошукового апарату П.д. входять певні видання: довідники класів винаходів різних країн; алфавітно-предметний покажчик; довідник ключових слів, термінів, таблиць відповідності індексів різних класифікацій; довідники патентної документації різних країн із систематичним внесенням змін; довідники патентів-аналогів за різні періоди (патенти-аналоги — це патенти, видані в різних країнах на один і той же винахід).

П.д. утримується у відповідних патентних фондах: державному, територіальному і галузевому. Державний — цей фонд є еталонним (Київ); територіальний — патентний фонд створено у міжгалузевих територіальних органах науково-технічної інформації. Напр.: Харків, бібліотека ім. В.Г. Короленка, відділ науково-технічної інформації. Галузевий патентний фонд — це сукупність патентних фондів підприємства та організації галузі. Напр. патентний фонд НФаУ.

ДСТУ 3294–95. Маркетинг. Терміни та визначення основних понять. — К., 1997; ДСТУ 3574–97. Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання та оформлення. — К., 1997; ДСТУ 3574–97. Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення. — К., 1997; ДСТУ 2392–94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. — К., 1998; ДСТУ 2398–93. Інформація та документація. Інформаційні мови. Терміни та визначення. — К., 1998; Закон України «Про інформацію» // Відомості ВР 1992 — № 48 (Ст. 650).