АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ

АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ — це тип управління, що являє собою систему методів і принципів розроблення й реалізації специфічних управлінських дій щодо прогнозування кризових ситуацій та явищ і усунення їх.

А.у. має комплексний, стратегічний і динамічний характер. А.у. передбачає виконання певних дій з діагностики ознак кризових явищ, запобігання їм, послаблення або абсолютного подолання кризових явищ та причин їх виникнення, усунення наслідків і відновлення оптимального функціонування закладу.

З метою забезпечення життєдіяльності аптечного закладу (аптека та аптечний пункт) в умовах ресурсних та часових обмежень, підвищеного ризику, фінансових витрат А.у. передбачає прогнозування факторів кризи, проблем розвитку аптечного закладу та періодичних поточних проблем. Будь-яке управління певною мірою має бути А.у. Ігнорування керівниками цього факту зумовлює негативні наслідки для аптечного закладу, а їх урахування сприяє стабілізації кризової ситуації й швидкому відновленню нормального функціонування.

Об’єктом А.у. є кризові явища та фактори їх виникнення в аптечному закладі, що мають негативні наслідки для його життєдіяльності, засоби усунення та запобігання кризі. Головне завдання А.у. полягає у своєчасному прийнятті управлінських рішень керівниками аптечного закладу, щоб досягти мети діяльності закладу за мінімальних витрат і негативних наслідків. Особливостями А.у. є: гнучкість й адаптивність; здатність до своєчасного ситуативного реагування та диверсифікації управління аптечним закладом, пошук типологічних ознак ефективного управління в складних ситуаціях; можливість оптимальної реалізації внутрішнього потенціалу аптечного закладу і неформальних методів управління, мотивації ентузіазму спеціалістів фармації, їх упевненості. Також до особливостей А.у. належать: застосування керівництвом аптечного закладу нестандартних та навіть неприйнятних в нормальних умовах управлінських засобів; відокремлення суб’єктів управління, які мають відповідну фахову підготовку, повноваження, знання та навички і беруть на себе відповідальність за результати подальшої діяльності. Зокрема, управлінські зусилля керівників аптечного закладу мають бути спрямовані не лише на зовнішні прояви ускладнень та проблем, а й на їхні глибинні корені (причини появи), що є перешкодою повторення кризи. В умовах підвищення рівня значущості інформаційно-аналітичної підтримки управлінських рішень керівництвом аптечного закладу та їх ризикованості впровадження у зв’язку з високим ступенем нестійкості зовнішнього середовища аптечного закладу вони також мають велике значення під час здійснення А.у. Крім того, до особливостей А.у. аптечним закладом належать значний обсяг використання аналітично-розрахункових та прогностичних процедур; орієнтація на мінімізацію втрат усіх зацікавлених осіб; креативність підходу до визначення типу поведінки в кризовій ситуації та пошуку шляхів виходу з неї. Зокрема, забезпечення високої ефективності управлінського впливу на діяльність аптечного закладу має більше значення порівняно з нормальними умовами господарювання.

Уніфікованих методик підготовки до розвитку аптечного закладу в кризовий період без істотних витрат не існує, але є досвід, придбаний під час попередніх криз. Основними напрямками А.у. є постійний моніторинг фінансово-економічного стану аптечного закладу, розроблення нової управлінської, фінансової й маркетингової стратегій, скорочення постійних і змінних витрат, підвищення продуктивності праці та мотивації спеціалістів фармації. Найпоширенішими та найактуальнішими заходами А.у. є скорочення всіх видів основних та альтернативних витрат аптечного закладу та формування його бюджету. Зокрема, робота з ключовими постачальниками і проведення моніторингу цін на ЛЗ та вироби медичного призначення надає можливість швидко відреагувати на прояви кризового становища. Перегляд організаційної структури аптечного закладу та жорсткість кадрової політики є також невід’ємною частиною А.у. А оптимізація якості інформації та групових рішень із визначенням слабких місць аптечного закладу для подальшого їх усунення або зменшення впливу дозволить підвищити здатність до швидкої реакції керівництва завдяки прогнозуванню кризової ситуації тощо. Перелік заходів із відновлення оптимального функціонування аптечного закладу є індивідуальним для кожного закладу та залежить, зокрема, від регіональної інфраструктури, системи управління, структури витрат та інших факторів.

Айвазян З.А., Кириченко В.В. Антикризисное управление: сущность стабилизационной программы // Эксперт. — 2001. — № 8; Антикризисное управление / Под ред. Э.А. Уткина. — М., 1997; Свиридов А.К. Антикризисное управление: принятие решений на краю пропасти // Проблемы теории и практики управления. — 1999. — № 4; Теория и практика антикризисного управления / Под ред. С.Г. Беляева, В.И. Кошкина. — М., 2005; Шершньова З.Є., Багацький В.М., Гетманцева Н.Д. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. / За заг. ред. З.Є. Шершньової. — К., 2007; Штангрет А.М., Копилюк О.І. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. — К., 2007.