ЧАГА

ЧАГА (березовий гриб) — Fungus Betulinus L.; рос. назви: чага, черный березовый гриб — стерильна форма фітопатогенного гриба інонота косого (трутовика косого), інонотусу скошеного — Inonotus obliquus (Pers.) Pil. f. sterilis (Van.) Nikol.; рос. назви: трутовик косотрубчатый, трутовик косой; родини гіменохетових — Hymenochaetaceae, класу базидіоміцетів — Basidiomycetes. У світовій флорі налічується 15 тис. трутовиків. Розповсюджена у лісовій зоні європейської та азіатської частин СНД. В Україні росте зрідка на Поліссі та в Карпатах. Паразитує на стовбурах берези, вільхи, зрідка — горобини, в’яза та бука. Ч. утворюється у вигляді твердих чорних розтрісканих на поверхні наростів на місці проникання базидіоспор гриба в ушкоджені ділянки кори живих дерев. Це округлі або видовжені утворення з горбкувато-тріщинуватою поверхнею 30–40 см завд. і 10–15 см завш. На розрізі складаються з трьох шарів: зовнішнього — 1–2 см завт., чорного твердого розтрісканого; середнього — щільного, різної товщини; внутрішнього — трухлявого жовтуватого, розташованого у вигляді гнилі до середини дерева. Досягає ваги 3–5 кг. Ріст Ч. може тривати до 10–15 років.

Заготівлю Ч. проводять тільки з беріз протягом року, але краще з осені до весни. При неправильному зберіганні суха сировина швидко псується. Запаси цієї сировини в Україні невеликі. В Росії та Україні вона є офіцинальною сировиною. Основними БАР Ч. вважають водорозчинні пігменти, які утворюють хроматогенний поліфенолкарбоновий комплекс. До складу сировини входять кислоти: агарицинова, щавлева — 4,5%, мурашина, оцтова, масляна, ванілінова, n-гідроксибензойна, обліквінова, інонотова, гуміноподібна чагова кислота — до 60%, полісахариди — 6–8%, птерини, ергостерол, ланостерол, інотодіол, вільні феноли, лігнін; у плодовому тілі — до 12% (>8%) золи, до складу якої входять макроелементи (мг/г): К — 41,7, Ca — 3,5, Mg — 1,9, Fe — 0,02; мікроелементи (мг/г): Mn — 53,40, Cu — 3,28, Zn — 8,40, Al — 7,04, Ba — 1,12, Se — 0,02, Ni — 0,48, Sr — 6,56, Pb — 0,4, B — 27,6. Напівгустий екстракт Ч. з додаванням солей кобальту (Бефунгін) і настій використовують як загальнотонізуючий і знeболювальний препарат, при захворюваннях ШКТ та в онкології.

Не можна заготовляти такі види трутовиків, які мають копитоподібну форму; це трутовик несправжній — Fellinus igniarius (L. ex Fr.) Quell. та трутовик справжній — Fomes fomentarius (L. ex Fr.) Gill.

Дары наших лесов / В.И. Сатин, В.И. Фомина, З.Г. Валова и др. — Мн., 1988; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Чекман И.С., Липкан Г.Н. Растительные лекарственные средства. — К., 1993; Универсальная энциклопедия лекарственных растений / Сост. И. Путырский, В. Прохоров. — Мн.–М., 2000.