СТРОНЦІЙ (Strontium < Strontianitum, за назвою містечка Strontian у Шотландії, де було вперше знайдено цей мінерал), Sr — хімічний елемент II А групи V перiоду перiодичної системи елементів Д.I. Менделєєва, пор. н. 38, ат. м. 87,63. Природний С. складається iз сумiші чотирьох стабiльних iзотопiв, крiм того, одержанi штучнi радiоактивнi iзотопи. С. — срiблясто-бiлий метал, легкий, ковкий та пластичний, з густиною 2,63 г/см3, Тпл — 752–757 °С і Ткип — 1366 °С, хімічно активний. На повiтрi за звичайних умов окиснюється, покриваючись жовтуватою плiвкою. З водою взаємодiє бiльш активно, нiж кальцiй, з металами — з видiленням великої кiлькостi теплоти. З Оксигеном за звичайних умов утворює оксид SrO (стронцiан) — сiрувато-бiлий тугоплавкий порошок, розчинний у водi та кислотах. С. при тиску 150 атм. та T 500 °С утворює з Оксигеном пероксид SrO2. С. гiдроксид Sr(OH)2 — сильна основа, з водних розчинiв кристалізується у виглядi октагiдрату Sr(OH)2∙8H2O, який пiд дiєю вуглекислого газу перетворюється на С. карбонат SrCO3 — бiлий, нерозчинний у водi порошок. С. сульфат SrSO4 у водi малорозчинний (у 100 г води розчиняється 11,4 мг при 18 °С). Добре розчиннi у водi С. нiтрат Sr(NO3)2, хлорид SrCl2, бромiд SrBr2 та йодид SrI2. Сполуки С. не отруйнi.
Вмiст С. у земнiй корi становить у середньому 4∙10–2% за масою, у морськiй водi — 0,013% (13 мг/л). С. утворює самостiйнi мiнерали — цилестин SrSO4, стронцiанiт SrCO3 та iн. Зустрiчається також у складних силiкатних породах. С. є складовою частиною тваринних та рослинних органiзмiв. Накопичення С. організмами залежить вiд його вмiсту в навколишньому середовищi. Тварини отримують С. з їжею. Суттєвий вплив на його накопичення в організмi має спiввiдношення в їжі кальцiю та фосфору. Наявність у рацiонi значної кількості кальцiю перешкоджає засвоєнню С. та навпаки, раціон, збагачений фосфором, покращує його засвоєння.
Металiчний С. одержують електролiзом розплавленого хлориду або розкладанням карбонату з наступним вiдновленням SrO алюмiнiєвими ошурками при Тсубл С.
Застосовують радiоактивнi iзотопи С. у медицинi для променевої терапiї, в офтальмологiї як радiоактивні мітки в дiагностичних радiофармацевтичних препаратах і медико-бiологічних дослідженнях.
БМЭ. — М., 1974. — Т. 24; Суховєєв І.В., Сенченко Г.Г., Ковтун Г.О. та ін. Металовмісні лікарські препарати. — К., 2000; Химическая энциклопедия. — М., 1988. — Т. 41.